Як допомогти дитині впоратись зі страхом під час гучних звуків війни

Другий день поспіль українці по всій території країни прокидаються від гучних вибухів, спричинених ракетними обстрілами російського агресора. Дехто пряму до укриттів, хтось залишається вдома, однак не зважаючи від місця перебування кожну людину, а особливо дитину охоплює страх та паніка через гучні звуки від вибухів. Як підтримати дитину і допомогти їй впоратись зі страхом розказує відома психологиня Світлана Ройз.

1. Нормалізація

Дорослий фіксує і пояснює дитині ситуацію: я бачу, що ти боїшся. Так, це ж дуже гучний і неприємний звук, який насправді лякає. Але коли ми чуємо сирену – це значить, що наші ЗСУ зафіксували загрозу і зараз її знешкоджують. Цей звук сповіщає, що про нашу безпеку дбають. І нам потрібно подбати про себе – тому ми йдемо в безпечне місце.

2. Підтримка

Важливо дати дитині сигнал про підтримку: я з тобою і буду з тобою весь час. А далі – запропонувати дію: хочеш, я візьму тебе на руки/обійму, а ти візьмеш свою іграшку? Безпорадність – травматична, тому дитина має відчувати, що може вплинути на щось: тримати іграшку, піклуватись про тварину, взяти воду, рахувати кроки – це надаватиме їй відчуття своєї сили.

3. Завершення

Після того, як загроза минула, слід обов’язково наголосити на цьому. Скажіть дитині: «Все минулося. Ми в безпеці. Спасибі, ти був (була) таким сміливим, міцним. Ми чули так багато гучних звуків (їх можна назвати), але ми впорались». 

Світлана Ройз радить звернути увагу дитини на її силу. Можна сказати, що пишаєтесь її стійкістю і тим, як вона піклувалася про свою іграшку, молодшого брата чи сестру, про себе самого, чітко виконувала ваші вказівки тощо.   

Можна пограти в терапевтичну «гру»: розтерти вуха і уявити, що з них «висипається» в долоню чи на землю те, що їм заважає. Можна уявити себе собакою, який щойно вийшов з води і струшує з себе всю воду.

Далі «будуємо» місток до наступних дій: для цього запитуємо у дитини про те, що будемо робити далі, коли вийдемо з укриття.

Психологиня порадила кілька прийомів, які допоможуть відволіктися та знизити напругу, повʼязану з гучними звуками:

• Співати пісні.
• Послухати аудіоказку в навушниках.
• На кожну сирену промовляти дражнилки на російську армію – знецінювання і прояви вербальної агресії (дозволені батьками) допомагають дітям відреагувати емоції.
• Помасажувати вуха (наче ми робимо масаж вух слонику) та простукати зону за вухами.
• Застосувати дихальні практики з гучним видихом (можна робити видих з відкритим ротом).
• Пограти в слоника, який обмахується вухами: прикладаємо долоні до вух – відкриваємо – закриваємо.
• Пограти в «комахи» – одну з «псевдоагресивних» ігор: уявляємо, що в приміщенні багато комарів і ловимо їх, плескаючи гучно в долоні, але не торкаючись інших гравців, а поруч із ними.
• Викликати позіхання: проводимо пальцями від козелка вуха до щелепного суглоба і пропонуємо дитині позіхати.
• Смоктати льодяник, сухофрукт або жувати жувальну цукерку чи гумку.
• Якщо дозволяють обставини – пускати мильні бульбашки, щоб стимулювати потужний видих.