Як наразі відбувається навчання в інших країнах?

Україна вводить нові карантинні обмеження, які стосуються і закладів освіти.

Та цікаво було б дізнатись, які протиепідемічні обмеження для навчальних закладів існують в інших країнах? Видання “Нова українська школа” розповіло про те, як навчаються в школах Фінляндії, Естонії, Німеччини і Великої Британії.

Фінляндія.

У Фінляндії навчання в школах почалося всередині серпня, звісно, з дотриманням необхідних карантинних заходів.

Учителька молодших класів Анья Хурінайнен-Косунен розповідає: “Якщо ситуація з COVID-19 зміниться, ми легко перейдемо на дистанційне навчання. Кожен учень має власний гаджет (ноутбук чи iPad), який надає школа. На них завантажені всі необхідні програми і платформи, на яких працює школа”.

Якщо хтось з учнів хворіє сезонним чи будь-яким іншим захворюванням, крім коронавірусу, і не може відвідувати школу, вчитель надсилає завдання через електронну платформу Wilma. А от у разі зараження на COVID-19, увесь клас переходить на 2 тижні в режим дистанційного навчання.

“Ми не запроваджували так звану змішану форму навчання – коли чергується контактне й онлайн-навчання, бо в цьому нема потреби”, – каже Анья.

Вчителька викладає в школі Віккі, яка є одночасно і школою підготовки вчителів при Гельсінському університеті, де зазвичай проходять стажування студенти. У період пандемії залучення майбутніх педагогів до викладання відбувається в дистанційному форматі.

“Наша школа ухвалила рішення обмежити дорослим доступ до школи. У мене в класі є додатковий лептоп, і студенти онлайн проводять уроки або спостерігають за моєю роботою”.

У школі діють такі протиепідемічні заходи:

• Для двох-трьох класів у початковій школі відвели окремий вхід.

• Під час перерв дитячий майданчик розділений так, що кожні два класи мають свою зону для ігор і активного дозвілля. Фіни кажуть, що на свіжому повітрі є мінімальний ризик заразитися, тому в разі виявлення хвороби на самоізоляцію йде один, а не два класи.

• Кожен клас має свій туалет.

• До настання холодів усі вікна впродовж навчання були відчинені.

• Діти миють руки, щойно прийшовши до школи, після перерв і перед обідом.

• Під час обіду у їдальні одночасно можуть бути лише три класи. При цьому, у кожного є своя зона зі столами.

“На кожну групу класів, а в нашій школі навчаються тисяча учнів, виділяють 15 хвилин. Час відведено з 10.15 до 13.15”, – розповідає Анья.

• У школі немає спільних подій: концертів, змагань, турнірів, до яких до пандемії були залучені всі учні і вчителі школи.

• Викладачі, інший персонал школи і старшокласники повинні використовувати маски в приміщенні школи.

• Усі наради / зустрічі вчителів як між собою, так і з батьками школярів відбуваються онлайн.

Учителька молодших класів Анні Лоукоміес каже, що дистанційне навчання для початкової школи у Фінляндії – це останній варіант серед усіх можливих, на який доведеться піти, якщо кількість хворих буде суттєво зростати.

“Ми постійно нагадуємо дітям про необхідність мити руки й дотримуватися дистанції. Але маленьким дітям важко бути сам на сам, коли поруч однолітки. Ми всі, якщо чесно, дуже втомилися від цієї ситуації”.

Школі, де в старших класах викладає математику Юкка Сіннемякі, пощастило. За словами вчителя, за весь час пандемії не було нікого з позитивним тестом на COVID-19.

Є чіткі правила, яких усі дотримуються:

• додалося більше змін на обід;

• розклад складено так, щоби класи менше перетиналися на перервах;

• учні не можуть вільно ходити коридорами, як це було раніше. Якщо йдуть із вулиці після перерви до класу, то тільки разом з учителем, щоби не пересікатися з іншими дітьми;

• з початком листопада всіх вчителів зобов’язали носити маски або захисні щитки.

​

Велика Британія.

Нові випадки зараження коронавірусом у школах призвели до того, що сотні тисяч дітей у Великій Британії тривалий час не навчалися в жовтні цього року.

За інформацією Міністерства освіти Великої Британії, були дні, коли до 5% усіх учнів державних шкіл, а це 412 тисяч дітей, не навчалися через коронавірус. Найбільше побоювань висловлюють експерти через розрив у навчальних показниках, який буде збільшуватися між неблагополучними учнями та їхніми однолітками.

Мама двох учнів Катерина Лескот розповідає, що пандемія в країні регулюється по-різному в різних частинах Об’єднаного Королівства. Англія, Шотландія, Уельс і Північна Ірландія виконують рішення місцевих парламентів і розпорядження локальних урядів.

“Мої діти навчаються в школі на півдні Лондона. Дистанційне навчання цього року тривало з березня до кінця липня. Здебільшого, діти отримували завдання від учителів. Ставити запитання вчителям можна було в чаті. Дітям таке навчання було нецікавим, єдиний плюс – нікуди не потрібно було ходити”.

Зараз школи в країні відкриті. Уряд Великої Британії заявляє, що пріоритет – уникнути закриття шкіл навіть у випадку погіршення ситуації з пандемією. Проте якщо виявляють хворого, клас іде на дистанційне навчання на 2 тижні.

Естонія.

Естонські школярі користуються плодами довгострокових інвестицій, які їхня країна робила в цифрове навчання. Задовго до того, як коронавірус почав стрімко поширюватися світом, Естонія визначила національним пріоритетними розвиток цифрових навичок, швидкісного інтернету та ІТ-інфраструктури.

За словами очільниці департаменту міжнародного співробітництва Міністерства освіти Естонії Лаури Лімперк-Кютару, естонські школи роками користуються цифровими навчальними матеріалами та електронними системами управління школою.

“Коли навесні всі школи змушені були зачинитися, діти просто навчалися вдома. Це не було для всіх чимось новим і незнайомим. Великого шоку ніхто не пережив, якщо говорити про якість і ефективність навчання. Найбільшим викликом для школярів стала неможливість комунікувати віч-на-віч між собою”.

У 1997 році в країні започаткували проєкт під назвою Tiigrihüpe (Тигровий стрибок). Він передбачав забезпечення комп’ютерами та доступу до інтернету шкіл, а також навчання цифрових навичок для вчителів.

Школи Естонії давно користуються цифровими навчальними матеріалами.

“Усі ці системи створені роками. Коли через нові випадки зараження на COVID-19, класи, або школи змушені йти на карантин, вони просто переходять із навчальних класів у віртуальне середовище”, – розповідає пані Лімперк-Кютару.

Проте кожна дитина в Естонії має доступ до ноутбука або планшета. У таких випадках реагують школи, місцеві органи влади або благодійні організації, забезпечуючи необхідним устаткуванням тих, хто цього потребують.

Натомість, команда так званих “освітніх технологів”, яка складається зі студентів університетів факультетів ІТ-технологій, на волонтерських засадах консультують і допомагають учителям налагодити навчальний процес, діляться досвідом – як краще використовувати цифрові ресурси.

Німеччина.

У Німеччині, як і здебільшого в країнах, школи залишаються відкритими, а в разі виявлення хворого, клас переводять на дистанційне навчання на 2 тижні. У деяких землях практикують змішане навчання, коли одна група учнів навчається в класі, а інша – вдома.

Уряд Німеччини понад рік тому виділив 5 мільярдів євро на діджиталізацію шкіл, зокрема на освітню програму “Цифровий пакет Школа” (Digitalpakt Schule), розповідає експертка з питань діджиталізації шкіл Верена Пауздер. Він передбачає інвестиції у швидкісний інтернет, планшети, магнітно-маркерні дошки, навчальні семінари, оплату додаткового персоналу в школах.

Однак, за словами експертки, цим пакетом ще мало хто скористався – освоєні наразі лише приблизно 400 мільйонів євро.

“Одна з причин такого повільного освоєння коштів – надто багато бюрократії. Заявки від шкіл на федеральному рівні надходять нерегулярно. Також не всі вчителі знають, якого саме програмного забезпечення потребує школа”.

Німецькі школи розробили концепції гігієни в школах, однак не надто переймалися підготовкою до можливих наступних локдаунів або гібридних форм навчання, коли одна половина учнів навчається вдома, а інша – у школах, каже Верена Пауздер.

“За час літніх канікул можна було би принаймні опитати всі сім’ї, хто з дітей справді може без особливих труднощів чи витрат ефективно займатися вдома, оскільки в родині є достатньо гаджетів; хто зовсім не може, а хто – лише в крайніх випадках. Це допомогло б ухвалювати оперативні рішення в ситуації нового локдауну”.

До того ж, варто більше уваги приділяти навчанню педагогів цифрових навичок, впевнена експертка.

“На вебінарах учителям треба демонструвати можливості сучасних цифрових технологій, щоб у випадку, коли школа придбає певне устаткування, воно не опинилося в шафі”.