Як країні не потонути у смітті: розробки українських школярів

Динамічний розвиток цивілізації, науково-технічного прогресу, занадто активна та іноді згубна діяльність людини негативно впливає на стан природного навколишнього середовища. Екологічна криза нависла над усім світом. Вона, як вибухівка уповільненої дії, здатна перетворити планету на безлюдну пустелю. Людству негайно слід змінювати своє ставлення до природи та впроваджувати заходи щодо її збереження.

Однією з важливих екологічних проблем в країні є утилізація та перероблення відходів. Багато науковців працюють з метою винаходу дієвих заходів, направлених на зменшення кількості використаного пластику та викиду вуглекислого газу в довкілля. Маленькі винахідники також не стоять осторонь.

17 жовтня відбулася онлайн-конференція TEDx JAS Countdown, на якій українські школярі представили власні розробки для вирішення екологічних проблем в країні. Деякі з них заслуговують особливої уваги.

Поліна Деркач запропонувала відпрацьований поліетилен використовувати в технологічному процесі виготовлення деталей для сільськогосподарської техніки. Матеріал відрізняється довговічністю, завдяки чому збільшується процес експлуатації запчастин.

Як зазначає автор проекту, з 10 кг очищеного поліетилену можна отримати до 200 деталей невеликого розміру.

Єлизавета Столярчук пропонує цікаве рішення перероблення відходів із залучення сонячної енергії. Така технологія не лише не спричиняє негативного впливу на навколишнє природне середовище, а  й водночас є енергоефективною. Органічні відходи будуть перероблятися у біопаливо, а полімерні – у дизельне.

В основі такого методу лежить хімічна реакція – піроліз, коли при температурі 500-600 градусів та нестачі кисню органічні сполуки розпадаються і переходять до стану газу чи палива. Процес відбувається в спеціальній установці, яка має вигляд сферичного сонячного колектора з піролізною камерою для накопичення відходів, що буде нагріватися під впливом сонячних променів.

За допомогою такої технології можна переробляти пластик, органічні відходи та полімери. В результаті можна отримати до 20% газу та 25% дизельного палива від загальної кількості відходів.

Едуард Шкуліпа пропонує зменшити викиди вуглекислого газу в атмосферу шляхом оптимізації часу, який машина стоїть у заторах або на перехресті. Цього можна досягти, удосконаливши систему регулювання світлофорів в кожному місті.

Автор пропонує зчитувати масу та швидкість кожного автомобіля, що рухається дорогою за допомогою віртуальних смуг або спеціальних електромагнітних датчиків, та передавати їх на основний комп’ютер. Він, у свою чергу буде вирішувати, який з напрямків повинен рухатися першим для зменшення викидів вуглекислого газу.