Трудові відносини з вчителями, які досягли пенсійного віку: юридичне роз’яснення

У зв’язку з визнанням неконституційним абзацу третього часини другої статті 22 ЗУ «Про повну загальну середню освіту», строкові трудові договори мають бути приведені у відповідність до чинного трудового законодавства. Про це зазначають в службі освітнього омбудсмена та надають юридичне роз’яснення щодо трудових відносин з педагогами, які досягли пенсійного віку.

У лютому 2023 Конституційний Суд визнав неконституційним абзац третій частини другої статті 22 Закону України «Про повну загальну середню освіту» від 16 січня 2020 року № 463–IX та скасував дискримінаційні трудові умови для педагогів-пенсіонерів.

Педагог, який раніше мав право на укладення безстрокового трудового договору та користувався таким правом протягом певного періоду, не може бути позбавлений цього права лише з огляду на досягнення ним пенсійного віку та факту отримання пенсії, адже Конституція України не пов’язує право на працю та свободу укладення трудового договору з досягненням певного віку, отриманням пенсії чи роботою в установах певної форми власності.

Наразі не існує жодних відмінностей між прийняттям на роботу працівника, який щойно завершив навчання у закладі передвищої чи вищої освіти, педагога з певним стажем роботи чи педагога, який досяг пенсійного віку, не існує. Відповідно немає відмінностей щодо укладання трудових договорів між роботодавцем, тобто закладом освіти та педагогом.

Закони чи інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття чинності цими документами. Тобто, строкові трудові договори, що були укладені з педагогічними  працівниками державних та комунальних закладів загальної середньої освіти, які досягли пенсійного віку та отримують пенсію за віком, на виконання абзацу третього частини другої статті 22 Закону України «Про повну загальну середню освіту» мають бути приведені у відповідність із чинним трудовим законодавством. 

Задля цього такі працівники мають бути переведені на роботу на умовах безстрокового трудового договору. Подання заяви працівником сприятиме формалізації трудових відносин та мотивує роботодавців діяти згідно з законом. 

Водночас роботодавець може привести трудовий договір із таким працівником у відповідність із законодавством навіть без подання працівником відповідної заяви. Зробити це можна шляхом видачі наказу чи розпорядження на виконання рішення Конституційного Суду України.

Кодекс  законів про працю України у статті 22 визначає поняття трудовий договір як угоду між працівником і роботодавцем, за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а роботодавець зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Трудовий договір може бути:

• безстроковим, тобто укладатися на невизначений строк;
• строковим, тобто на визначений строк, встановлений за погодженням сторін;
• таким, що укладається на час виконання певної роботи.

Воєнний стан змінив деякі трудові відносини, зокрема щодо процедури укладення, розірвання та призупинення трудових договорів. Під час воєнного стану дозволяється призупинити дію трудового договору – тобто тимчасово припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою і тимчасове припинення працівником виконання роботи за укладеним трудовим договором за певних умов, а саме, коли роботодавець та працівник не мають можливості виконувати трудові обов’язки, передбачені трудовим договором. Тобто роботодавець не може забезпечити роботою працівника, створити певні умови для роботи, а працівник не має можливостей виконувати цю роботу. Призупинення дії трудового договору не тягне за собою припинення трудових відносин.