Особливості читацького сприйняття учнів різного віку

Діти різного віку по-різному розуміють зміст тексту. Шкільні підручники часто містять контент, не зрозумілий для учнів, що відразу демотивує їх до вивчення нового. Навчальний текст має бути зрозумілим та написам простою мовою, легкою для сприйняття. Творці сучасних освітніх матеріалів Олена Павлик та Людмила Лисогор на порталі «НУШ» розкрили особливості читацького сприйняття дітей різного віку.

Для ефективного читання та розуміння змісту прочитаного має бути створене психологічне підґрунтя читання, що формується зі знань, когнітивних вмінь та власного досвіду.

Експерти зазначають, що мотивація до навчання є одним із ключових моментів, що впливає на запам’ятовування і тривалість утримання інформації. На розуміння тексту також впливають фізичний стан учня на момент читання – показники зору, настрій, самопочуття, а також зацікавлення та рівень навички читання. Проте на це впливають і зовнішні чинники – формат та кількість текстів, складність мови тощо.

Читабельність тексту визначає, наскільки  учень відчуває труднощі під час декодування тексту й наскільки глибоко розуміє зміст інформації.

Під час проходження державної експертизи підручників визначається відповідність тексту віковим особливостям учнів, рівень його складності в той самий час не враховуються читацькі можливості дітей. Так, текст може бути зрозумілим, але складним, та потребує для розуміння перечитування декілька разів.

Експерти наголошують, що зміст тексту підручників має поступово розкривати поняття (від найпростішого до більш складних), мати чітку структуру та залучати додаткові інструменти (насамперед, візуалізацію) для пояснення понять та їхньої взаємодії. Для пояснення терміну повинно застосовуватися декілька інструментів.

Інформаційна складність оцінюється на основі психолінгвістичних можливостей читача:

• обсяг оперативної пам’яті: як протягом уроку дитина буде використовувати здобуту інформацію і як буде її відпрацьовувати одразу після отримання;
• довготривала пам’ять: забезпечення довготривалого зберігання інформації з можливістю її відтворення через певний час;
• увага;
• особистісний досвід: знання про довколишній світ та зв’язки в ньому, досвід вирішення життєвих ситуацій;
• рівень мотивації;
• обсяг словникового запасу;
• рівень володіння мовою;
• стартовий рівень обізнаності з предметом, що вивчається.

Читабельність текстів визначається за допомогою різноманітних індексів, та може бути друкарською та лінгвістичною. Перше поняття включає шрифт, якість друку та паперу, кольори, контрастність тощо.

Лінгвістична читабельність залежить від кількості літер у словах, а слів у реченнях. Для дітей 6–7 років оптимальна довжина речення – 6–7 слів, для 8–14 років цей показник – 10–15 слів.

Не менш важливе значення має лексичне наповнення тексту: чи складається він зі слів, що знайомі та зрозумілі дитині відповідного віку.

Експерти пояснюють, що:

• чим довше слово, тим нижче ступінь його зрозумілості для учня;
• чим довші речення та слова в них, тим важче читати текст;
• чіткість та зрозумілість формулювань забезпечують саме короткі речення.

Головні правила  під час вибору підручника:

• надання переваг частотній лексиці – для кращого розуміння та запам’ятовування певне поняття має зустрічатися якомога частіше;
• обмежувальна кількість терміні на одній сторінці;
• вживання власних назв чи конкретики для пояснення поняття;
• оптимальна довжина речень;
• вживання коротких синонімів;
• речення не мають бути занадто короткими, краще складні структури, що відображають природну логіку мислення.