Відразу кажу, що це моя особиста думка, яке може збігатися, може не збігатися з думкою МінЦифри.
Сьогодні йде дискусія про швидкий перехід на дистанційне та електронне навчання. Давайте скажу коротко, а потім поясню. Швидко не вийде і створить більше шкоди ніж користі кажучи про школи.
Чому?
1. Школи мало обладнані комп'ютерами і багато хто не має достатнього доступу до інтернету (не в кабінеті директора, а з вільним доступом для всіх вчителів)
2. Немає достатнього рівня цифрової грамотності у всіх вчителів на яких поклали б зобов'язання.
3. Немає матеріалів для навчання, а переклад своїх звичайних уроків онлайн вимагає і гарного вміння користуватися комп'ютером і реально набагато більше часу.
3. Немає єдиного середовища навчання і стандартів і так виходить, що один урок в Zoom, другий в Skype, третій в Teams і це хаос для всіх.
4. Немає середовища електронних щоденників і вміння і звички користуватися ними. Є у деяких школах, але у меншості. І поки не скасували вимогу вести вручну частину звітів, це подвійна робота.
5. Не можна покласти на батьків, які працюють, ще й зобов'язання вчити дітей вдома крім роботи. З багатьох причин.
6. Дуже важливий фактор спілкування. І це діти. Навіть з дорослих приблизно тільки 20% закінчують курс. Це дорослі, які свідомо вибрали цікавий курс. Бракує спілкування з викладачем, можливості задати питання в своєму темпі, структури. А тепер уявіть дітей на нудних для них уроках ...
7. Спілкування, спілкування, контроль і мотивація, яких дууже не вистачає дистанційно. І також школа, це розвиток соціальних скілів.
Тобто так - звичайно варто поетапно починати переходити і на підтримку звичайного навчання, і на електронне, але почати з базової готовності:
- доступ до інтернету та забезпечення всіх вчителів достатнім доступом в інтернет. Як на мене, навіть вдома
- навчання цифрової грамотності на однаковому і достатньому рівні всіх вчителів, які повинні користуватися цим. І тестування, що вчителі здобули достатні навички
- створення одного середовища електронного щоденника та уроків за принципом Prozorro і eHealth - центральний компонент, де зберігається інформація і інтерфейси різних систем
- єдині матеріали навчання і середовища підтримки один одного для вчителів
- пілотні регіони
Це як мінімум, і потім можна починати говорити про повний перехід.
Приклад самої електронної країни Естонії. Більше 10 років у всіх школах електронні щоденники https://ekool.eu/index_en.html, усюди забезпечений доступ до інтернету і комп'ютери і т.п. І ось реально не вийшов перехід на повноцінне е-навчання. Різні середовища навчання, не було підготовки вчителів як викладати через інтернет, єдиних матеріалів. І це одна з найбільш електронних країн.
Тому реально я вважаю, що готовності у нас ще немає і повний перехід створив би восени більше хаосу ніж користі.
Отримуйте тільки свіжу і цікаву інформацію про новини освіти в Україні та за кордоном