UA Рус

Особливості виховної роботи в умовах ГПД: теоретичний аспект

13 березня 2021 6613 Друк
(0)
 
 
Опубліковано:
Освітній портал
Редакція сайту не є автором статті, тому всі його джерела належать автору самої статті

Зміст матеріалу

Учителі початкової школи можна з повною впевненістю вважати багатопрофільним фахівцем: він навчає дітей за великим комплексом освітніх галузей (мовно-літературна (українська мова та література, мови та літератури відповідних корінних народів і національних меншин, іншомовна освіта); математична; природнича; технологічна;
інформатична; соціальна і здоров’язбережувальна; громадянська та історична; мистецька; фізкультурна), здійснює позакласну виховну роботу з ними, і, крім того, досить часто по завершенні навчальних занять працює з молодшими школярами, реалізуючи себе в іншому професійних обов'язків – на посаді вихователя групи продовженого дня (ГПД).

Практика показує, що група продовженого дня в початковій школі є сьогодні досить популярною, затребуваною батьками учнів, формою організації роботи з молодшими школярами після завершення навчальних занять.

Впродовж десятиліть дослідники (М. Анцибор, Т. Герлянд, Л. Гурвич, В. Дубровський, З. Морозова, І. Попова, А. Огородніков, З. Садовнича, О. Співак та ін.) зверталися до проблем організації та змісту діяльності групи продовженого дня. В результаті були визначені завдання (організація навчальної, виховної та пізнавальної діяльності учнів; організація дозвілля учнів; надання кваліфікованої допомоги учням у підготовці до уроків і виконанні домашніх завдань; формування в учнів ключових компетентностей, необхідних для успішної життєдіяльності та самореалізації особистості; забезпечення виконання індивідуальної програми розвитку особи з особливими освітніми потребами, індивідуального навчального плану (за наявності)), форми і роботи вихователя з дітьми, які відвідують групу, встановлений режим діяльності ГПД (прогулянки на відкритому повітрі тривалістю не менш як одна година 30 хвилин для учнів перших-четвертих класів; харчування тривалістю не менш як 30 хвилин; виконання домашніх завдань (за наявності) тривалістю не більше однієї години; проведення спортивно-оздоровчих занять для учнів тривалістю не менше години), виділені її функції (забезпечення безпечного і комфортного перебування учнів у школі в позаурочний час; організація гармонійного розвитку особистості учня з урахуванням вікових особливостей молодшого школяра, інтелекту та інтересів кожної дитини; створення умов для досягнення оптимального рівня вихованості учнів) та напрями виховної роботи (фізкультурно-оздоровча робота; моральне і правове виховання; громадянське та патріотичне виховання; естетичне та екологічне виховання; культурно-просвітницька робота; розвиток національно-культурних традицій; екскурсійно-туристична робота; профілактика правопорушень та злочинів серед неповнолітніх; взаємодія з установами додаткової освіти та культури; соціологічні та психолого-педагогічні дослідження з питань виховання учнів, виявлення та оцінка рівня їх вихованості та ін.) [4].

Зазначимо, що вибір шкільного продовженого дня як прогресивної форми організації життєдіяльності дітей не випадковий. Він має у своєму розпорядженні більш досконалі методи і засоби впливу на процес становлення особистості школяра, які відповідають сучасним соціальним вимогам.

За допомогою загальнорозвиваючих занять організовується різноманітна позаурочна діяльність школяра. Для вихователя ГПД найбільш важливим завданням є створення виховного розвивального середовища, в якому знаходяться молодші школярі після уроків. Можна визначити, що виховне розвивальне середовище – це спеціально організований спосіб життя дітей в даному просторі: їх діяльність, відносини, події, з ними відбуваються. Кожна дитина – ключова фігура виховного розвивального середовища.

Творчий підхід грамотного педагога дозволяє створити в другій половині дня такі умови, щоб діти молодшого шкільного віку отримали можливість виразити себе, пізнати навколишній світ і набули досвіду позитивного спілкування.

Необхідною умовою ефективної роботи ГПД є чітке і добре продумане планування всіх напрямів роботи, що реалізує комплексний системний підхід до організації навчання, виховання, розвитку і збереження здоров'я учнів. Планування – це творчий процес, що не припиняється протягом всієї роботи з дітьми. Воно ґрунтується на співробітництві педагога і дитячого колективу, осмисленні ними цілей і завдань і на бажанні зробити шкільне життя цікавим, корисною.

Вихователь має визначити для себе наступні пріоритетні напрямки створення умов для особистісного розвитку вихованців; створення умов для реалізації основних форм діяльності учнів у групі продовженого дня (побутової, навчальної, дозвільної, фізкультурно-оздоровчої); створення умов для формування системи відносин до самого себе, інших людей, навколишнього світу:

  • особистісно орієнтоване моральне і правове виховання; цивільне і патріотичне виховання; трудове і сімейне виховання; екологія; краєзнавство;
  • культурно-просвітницьке: етика; естетика; ерудиція;
  • фізкультурно-оздоровчий: фізична досконалість; зміцнення здоров'я; пропаганда ЗСЖ;
  • комунікативний: коллективно-творча справа; дозвілля.

Вихователь має розробити тематичне планування клубних годин на весь навчальний рік, наприклад, у понеділок можуть проводитися клубні години особистісно-орієнтованого плану, у вівторок – культурно-просвітницького спрямування, в середу – пізнавально-творча діяльність, четвер відведений для екології і краєзнавства, в п'ятницю проведення фізкультурно оздоровчих заходів.

Протягом навчального року необхідно проводити корекцію виховних заходів відповідно до загальношкільних заходів і планів виховної роботи вчителів-класоводів, батьківських комітетів, що сприяє розумовому, фізичному, емоційному та творчому розвитку учнів.

Вважаємо, що співпраця учнів, педагогів та батьків – найбільш ефективний і адекватний спосіб розкриття потенціалу учнів молодшого шкільного віку та оптимізації їхніх взаємовідносин з навколишнім світом. Отже, результативністю виховної роботи в умовах ГПД є виховання унікальності кожної дитини на основі вивчення її потреб, інтересів, здібностей, розвиток пізнавальної та творчої активності на засадах довіри та взаєморозуміння.

Список використаних джерел

1. Герлянд Т. М. Роль вихователя групи продовженого дня у формуванні всебічно розвиненої особистості молодшого школяра. Наукові записки: у 2-х частинах. Серія: Педагогічні науки. Кіровоград: РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 2003. Вип. 52. (Ч. 2). С. 70–71.

2. Дубровський В. Л. Група продовженого дня як одна із форм становлення особистості учня у початковій школі. Наукові записки. Серія: Психолого-педагогічні науки: збірник наукових праць. № 2. Ніжин: НДУ ім. М. Гоголя, 2019. С. 65–70.

3. Морозова З. В. Група продовженого дня: методичний посібник для вихователя. Харків: ТОРСІНГ ПЛЮС, 2007. 160 с.

4. Наказ МОН «Про затвердження Порядку створення груп подовженого дня у державних i комунальних закладах загальної середньої освіти» № 677 від 24.06.2018 року https://mon.gov.ua/ua/npa/nakaz-mon-vid-25-chervnya-2018-r-pro-zatverdzhennya-poryadku-stvorennya-gruppodovzhenogo-dnya-u-derzhavnih-i-komunalnih-zakladah-zagalnoyiserednoyi-osviti (дата звернення: 15.11.2020 р.).

 

Місце в рейтингу новин: 63 місце
Рейтинг: 0 из 5 на основе 0 оцінок
0.0
Актуальність і новизна:
Подача і оформлення матеріалу:

Розміщуючи свою розробку в Педкласі, ви отримуєте:

  • визнання ваших знань, умінь і навичок;
  • зворотній зв'язок від спільноти освітян;
  • можливість використання матеріалів інших авторів;  
  • сертифікат про публікацію матеріалу;
Розмістити

Вам також може сподобатись

Показати більше

Підпишіться на email розсилку!

Отримуйте тільки свіжу і цікаву інформацію про новини освіти в Україні та за кордоном

x
x
Статус користувача