UA Рус

Формування життєвотворчого потенціалу молодшого школяра через навчально-творчу діяльність

13 жовтня 2020 2391 Друк
(0)
Опубліковано 08.05.2020
Цитування

Радченя I. (2020). Формування життєвотворчого потенціалу молодшого школяра через навчально-творчу діяльність. Науковий збірник «Актуальні питання гуманітарних наук: міжвузівський збірник наукових праць молодих вчених Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка», Том 4, № 27, с. 181-185

Доступно в PDF
Опубліковано:
Освітній портал
Редакція сайту не є автором статті, тому всі його джерела належать автору самої статті

Зміст матеріалу

Анотація
У статті досліджено формування життєвотворчого потенціалу молодшого школяра через навчально-творчу діяльність. Проаналізовано поняття «навчально-творча діяльність», її результат і компетентності (уміння мислити та конструктивно взаємодіяти з іншими, які, своєю чергою, є складниками пізнавальної та соціальної сфер культури мислення молодшого школяра). Виявлено етапи творчого процесу: усвідомлення проблеми, формулювання та обґрунтування ідей, осяяння, перевірка на практиці). Звернено увагу на застосування інтерактивних методівнавчання на уроці. Адже вони вносять у навчальний процес елементи дослідження, пошуку, порівняння різноманітних фактів, явищ, позицій, висновків, допомагають учневі чіткіше сформулювати власну точку зору. Інтерактивними вважаємо ті методи, які сприяють одночасному розвиткові обох півкуль головного мозку дитини. Грамотне застосування вчителем інтерактивних методів навчання сприяє появі осяяння (раптового діалектичного стрибка від нерозуміння до розуміння) у мисленнєвому пошуку дитини. Охарактеризовано психофізіологічну природу осяяння (інсайту) з точки зору вчення про функціональну асиметрію півкуль головного мозку людини як багатократну зміну домінування їх функцій. З’ясовано, що формування поняття – це результат сходження від аналізу і синтезу властивостей різноманітних об’єктів до виділення та закріплення їх загальних властивостей через абстрагування й узагальнення. Зроблено акцент на тому, що формування життєвотворчого потенціалу молодшого школяра через навчально-творчу діяльність є дуже важливим процесом. Здатність дитини до саморозвитку, її життєвотворча активність – головні умови успішності у подальшому житті. Самореалізація особистості дедалі більше залежить від таких якостей, як самостійність та критичність мислення, креативність, неординарність у вирішенні різноманітних проблем. Щоб учень став рівноправним учасником процесу освіти, необхідно озброїти його техніками та прийомами, спрямованими на розвиток пам’яті, уваги та образного мислення, сформувати навички дослідницької поведінки, розвинути життєвотворчий потенціал. Лише за такого розвитку кожна дитина зі своїми особистими властивостями та здібностями знайде себе і самореалізується.

Ключові слова: життєвотворчий потенціал, формування, молодший школяр, навчально-творча діяльність, учитель, урок, освіта, особистість.

Постановка проблеми. Основною метою системи національної освіти є створення умов для особистісного розвитку та творчої самореалізації кожного громадянина України, який зможе навчатися протягом усього життя, створювати й розвивати цінності громадянського суспільства. Нова українська школа має забезпечити всебічний розвиток індивідуальності людини як особистості та найвищої цінності суспільства на підставі виявлення її задатків, здібностей, обдарувань і талантів. Саме тому дуже важливо сформувати та розвивати життєвотворчий потенціал учнів, учити їх критично мислити, швидко орієнтуватися в складних ситуаціях і знаходити правильні рішення. Вимоги сучасного суспільства до Нової української школи та інтереси особистості зумовлюють необхідність розроблення нового підходу до організації освітнього процесу. У зв’язку із цим особливої актуальності набуває нині проблема формування життєвотворчого потенціалу молодшого школяра через навчально-творчу діяльність.

Аналіз досліджень. У наукових доробках багатьох педагогів і психологів (І. Бех, Н. Бібік, Ю. Бойчук, В. Гриньова, Т. Довженко, В. Майборода, С. Максименко, С. Микитюк, В. Паламарчук, Л. Пуховська, В. Рибалка, М. Слюсаревський, Л. Ткаченко, Л. Філатова, В. Шишенко та ін.) акцентується увага на тому, що оригінальність мислення, творчість учнів найповніше виявляються й успішно розвиваються в різній навчальній діяльності.

Мета статті – розглянути процес формування життєвотворчого потенціалу молодшого школяра через навчально-творчу діяльність.

Виклад основного матеріалу. Навчальну діяльність В. Сухомлинський розглядав як необхідну умову формування духовно багатої особистості. Діяльність має бути активною і творчою, чому допомагають спеціальна організація розумової праці на уроках і в позакласний час, включення учнів до творчості, пошуково-експедиційної роботи тощо.

Усе життя та діяльність молодших школярів (удома й у школі) мусять будуватися з урахуванням народних традицій трудового, родинно-сімейного, морально-етичного та духовного виховання, на активному залученні до виробничої, обслуговуючої, інтелектуальної праці, що робить людину духовно багатою, гармонійно розвиненою, яка своєю поведінкою, практичною діяльністю, світоглядною позицією повністю відповідала б законам і закономірностям національної ментальності і стала б носієм генетичної пам’яті українського народу (Козаченко, 2015: 54).

У сучасних умовах розвитку освіти важливими стають не тільки здобуті знання, а й способи засвоєння і застосування навчальної інформації у повсякденному житті, рівень пізнавальних можливостей і життєвотворчого потенціалу учнів. Для того щоб навчити кожну дитину використовувати знання у різноманітних навчальних та життєвих ситуаціях, під час будь-якого уроку має домінувати навчально-творча діяльність.

Така діяльність не має штучно організовуватися вчителем під час «відкритих» уроків або на уроках розвитку зв’язного мовлення. Це має бути динамічна система, яка охоплює мету, зміст, форми й методи навчання.

Здатність учителя організовувати навчально-творчу діяльність молодшого школяра базується на знаннях: структури уроку як цілісного творчого процесу, методів і форм організації такого уроку; методики роботи над завданнями з логічним навантаженням на уроках; методики роботи над завданнями комбінованого характеру.

Основною технологічною одиницею комбінованого уроку як цілісного творчого процесу є ситуація розмірковування – ситуація пошуку, допитливості, сумніву. Підґрунтя її – навчально-творча діяльність молодшого школяра.

Навчально-творча діяльність (за В. Андреєвим) – це вид навчальної діяльності, спрямований на розв’язування навчально-творчих завдань, здійснюється в умовах опосередкованого та перспективного керівництва з боку вчителя (Андреєв, 1994). Її результат – здебільшого суб’єктивна новизна продукту, тобто самовдосконалення, саморозвиток особистості, розвиток її надпредметних компетентностей (Пометун, 2004: 16–25). Найважливіші серед них – уміння мислити та конструктивно взаємодіяти з іншими, які, своєю чергою, є складниками пізнавальної та соціальної сфер культури мислення молодшого школяра (Митник, 2007: 55–59).

Формування життєвотворчого потенціалу молодшого школяра через навчально-творчу діяльність є дуже важливим процесом. Здатність дитини до саморозвитку, її життєвотворча активність – головні умови успішності у подальшому житті. Самореалізація особистості дедалі більше залежить від таких якостей, як самостійність та критичність мислення, креативність, неординарність у вирішенні різноманітних проблем.

Творчий процес уроку складається з таких етапів:
1) усвідомлення проблеми (після актуалізації опорних знань). Він починається з того, що в певній ситуації учні стикаються з чимось, що викликає у них занепокоєння, бо вони не здатні певний факт (явище) пояснити – обмаль знань. Такий психічний стан допомагає учням усвідомити певну проблему, спонукає взятися за її вирішення;
2) формулювання та обґрунтування ідей (процес засвоєння нового матеріалу). Це період свідомої, цілеспрямованої розумової діяльності, що потребує високої дисципліни розуму. Докладно досліджуються всі можливі гіпотези розв’язання: один учень пропонує шляхи вирішення проблеми, інші слухають, ставлять запитання, доводять раціональність (істинність) чи нераціональність (хибність) запропонованого шляху. У процесі конструктивної взаємодії з учителем відбувається розширення ролі кожного партнера: окрім власної позиції, яка розкривається під час висування припущення, її реалізації, оцінки гіпотези партнера, поступово формується точка зору «іншого», тобто дитина, ніби ставши на місце партнера (партнером може бути вчитель або інший учень), починає оцінювати власну гіпотезу, брати участь у творенні (підтримці, доповненні, скасуванні) гіпотези іншого. Врешті-решт, відбувається їх порівняння, зіставлення, оцінка, вибір оптимальної (раціональної, єдино правильної);
3) осяяння. На цій стадії відбувається раптовий діалектичний стрибок від нерозуміння до розуміння. В одного чи у кількох учнів народжується радість пізнання. Діти «відкривають» певне правило, закономірність, арифметичну властивість тощо;
4) перевірка на практиці. У цей період учні розв’язують різноманітні завдання. Учитель має пропонувати учням такі вправи, які вони спроможні розв’язати. Чим більше для учнів створюватиметься ситуацій утруднення, які вони спроможні подолати, тим частіше вони переживатимуть радість відкриття, тим інтенсивніше у них розвиватиметься інтерес до знань, з’явиться натхнення до подальшої творчості. А це, зрештою, приводить до створення учнями власних «продуктів творчості»: казок, віршів, ребусів, застосовуючи знання щойно «відкритого» правила (закономірності, певної властивості тощо).

Розвиткові евристичного рівня творчої активності сприяє організація уроку у формі, наближеній до ділової гри. Учням пропонується розв’язати різноманітні навчально-творчі завдання, пов’язані єдиною сюжетною лінією з вибором стратегії поведінки, плануванням дій на три-чотири кроки вперед (діти на початку уроку планують результат, якого вони мають досягти наприкінці уроку, подолавши певні випробування). Ділові ігри близькі до дорослого підходу до розв’язування раціоналізаторських задач. Це, зокрема, «подорожі», «прес-конференції», «телемости», «змагання», «ринги» тощо. Уроки, в яких левову частку часу займає та чи інша ділова гра, як правило, називають: уроки-подорожі, уроки-змагання, урок-прес-конференція тощо. Ситуація розмірковування, як механізм розгортання певної ділової гри, допомагає сформувати в учнів уміння узгоджувати свої думки з думками партнерів, розвинути контрольно-корекційний компонент пізнавальної сфери культури мислення, гнучкість і широту мислення, готовність до інтелектуального ризику (дитина має багато ідей, вміє і не боїться їх висловлювати). Зазначені якості та вміння поліпшують реакцію дитини на швидкі та мінливі життєві обставини. Такі уроки перетворюють процес навчання на ненав’язливий, майже непомітний для дитини процес: освіта стає переважно самоосвітою, виховання – самовихованням, розвиток – саморозвитком; відбувається вільний пошук себе, самопізнання та самовизначення особистості, що є першими кроками до життєвого успіху.

Застосування на будь-якому уроці інтерактивних методів навчання вносить у навчальний процес елементи дослідження, пошуку, порівняння різноманітних фактів, явищ, позицій, висновків, допомагає учневі чіткіше сформулювати власну точку зору. Інтерактивними вважаємо ті методи, які сприяють одночасному розвиткові обох півкуль головного мозку дитини. Грамотне застосування вчителем інтерактивних методів навчання сприяє появі осяяння (раптового діалектичного стрибка від нерозуміння до розуміння) у мисленнєвому пошуку дитини. Охарактеризуємо психофізіологічну природу осяяння (інсайту) з точки зору вчення про функціональну асиметрію півкуль головного мозку людини як багатократну зміну домінування їх функцій (Романець, 1971). Коли домінує ліва півкуля, то результати діяльності можна усвідомити, перенести у вербальну (словесну) форму. Якщо домінує права, то процес пошуку вирішення проблеми перебігає неусвідомлено, на асоціативному рівні. І тільки коли знову акцент переноситься на ліву півкулю – виникає відчуття несподіваності результату, неусвідомленості ані причин його отримання, ані проміжних операцій, які б привели до цього результату. Вважається, що рішення знайдено інтуїтивно, а зворотний зв’язок замикається емоційними реакціями. Для учня осяяння є певним відкриттям нового: правила, закономірності, арифметичної властивості, способу розв’язання задачі тощо. Так, на рівні засвоєння нових знань можуть бути використані такі методи, як проблемно-пошуковий діалог (в основному сприяє розвиткові лівої півкулі головного мозку) у поєднанні з методом образного бачення (головним чином сприяє розвиткові правої півкулі головного мозку). Ці методи вчитель застосовує здебільшого на уроках засвоєння нових знань, комбінованих уроках. На рівні формування інтелектуально-творчих умінь використовують такі методи, як: «мозкова атака», проблемно-пошуковий діалог, інверсії, емпатії, інцидент, дидактична гра, синектика. Ці методи вчитель застосовує переважно на комбінованих уроках, уроках узагальнення й систематизації вивченого (Митник, 2006).

Інформаційним простором уроку як цілісного творчого процесу є зміст навчання у початкових класах. Виходячи з мети навчання, об’єктом діяльності вчителя є зміст навчання. На думку В. Краєвського (Краєвський, 2001), саме зміст освіти – ядро, навколо якого «нарощуються» методи його засвоєння, форми організації навчальної діяльності та весь процес навчання, виховання і розвитку учнів як суб’єктів діяльності. У Державному стандарті початкової загальної освіти сказано: «Метою початкової освіти є всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей, розвиток самостійності, творчості та допитливості» (Державний стандарт початкової загальної освіти). 

Зміст кожної освітньої галузі складається з низки наукових понять. Поняття – це концентрація знань дитини, найважливіший засіб упорядкованого мислення. З огляду на це, складаючи календарне планування на навчальний рік з певного предмета, вчитель початкових класів має окреслити, які поняття діти мають усвідомити (засвоїти) протягом навчального року, який зв’язок між цими поняттями та тими, які вивчалися раніше і вивчатимуться у наступні роки. У процесі підготовки до кожного уроку вчитель має продумати шляхи усвідомлення (засвоєння) учнями змісту та обсягу певного поняття, систему завдань, які допоможуть учням оволодіти ним, узагальнити та систематизувати знання про вивчені поняття. Вміння вчителя «бачити» цілісний навчальний процес, тобто усвідомлювати взаємозв’язок між навчальними розділами (темами) програми, сприяє формуванню поняттєвого мислення дитини як інтелекту в дії. За допомогою понять учні вчаться складати істинні судження, з суджень – умовиводи, а отже, вчаться брати участь у дискусіях. Отже, формування поняттєвого мислення учня як інтелекту у дії означає засвоєння інтелектуальних технік у вигляді гнучких знань, придатних для застосування у різних навчальних та життєвих ситуаціях. Процес формування будь-якого поняття реалізується через: конкретно-почуттєве сприйняття; аналіз властивостей і відношень досліджуваних предметів, який призводить до виділення ознак поняття; синтезування ознак (формування знань основного змісту поняття); виділення класу досліджуваних предметів (формування знань про обсяг поняття); встановлення кількісних і якісних зв’язків досліджуваного поняття з іншими поняттями (формування повного змісту поняття); уточнення ознак поняття, вивчення взаємозв’язку родових і видових понять; уточнення відповідності між змістом та обсягом поняття, що призводить до класифікації видових понять; конкретизацію застосування поняття.

Отже, формування поняття – це результат сходження від аналізу і синтезу властивостей різноманітних об’єктів до виділення та закріплення їх загальних властивостей через абстрагування й узагальнення.

Висновки. Підсумовуючи зазначене вище, можемо констатувати, що формування життєво-творчого потенціалу молодшого школяра через навчально-творчу діяльність є дуже важливим процесом. Здатність дитини до саморозвитку, її життєвотворча активність – головні умови успішності у подальшому житті. Самореалізація особистості дедалі більше залежить від таких якостей, як самостійність та критичність мислення, креативність, неординарність у вирішенні різноманітних проблем. Щоб учень став рівноправним учасником процесу освіти, необхідно озброїти його техніками та прийомами, спрямованими на розвиток пам’яті, уваги та образного мислення, сформувати навички дослідницької поведінки, розвинути життєвотворчий потенціал. Лише за такого розвитку кожна дитина відповідно до своїх особистих властивостей та здібностей знайде себе і самореалізується.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Андреев В. И. Эвристика для творческого саморазвития. Казань, 1994. 247 с.
2. Державний стандарт початкової загальної освіти. URL: https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-zatverdzhennyaderzhavnogo-standartu-pochatkovoyi-osviti (дата звернення: 24.01.2020).
3. Козаченко К. Творча реалізація гуманістичних ідей В. Сухомлинського у системі виховної роботи вчителя. Початкова школа. 2015. № 2. С. 54.
4. Краевский В. В., Полонский В. М. Методология для педагога: теория и практика. Волгоград : Перемена, 2001. 324 с.
5. Митник О.Я. Дисципліна розуму – складник мистецтва мислення молодшого школяра. Початкова школа. 2007. № 4. С. 55–59.
6. Митник О. Я. Як навчити дитину мистецтва мислення. Київ : Початкова школа, 2006. 104 с.
7. Пометун О. І. Теорія та практика послідовної реалізації компетентнісного підходу в досвіді зарубіжних країн. Компетентнісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та українські перспективи/ За заг. ред. О. В. Овчарук. Київ : К.І.С., 2004. С. 16–25.
8. Романець В. А. Психологія творчості. Київ : Вища школа, 1971. 378 с.

Місце в рейтингу новин: 176 місце
Рейтинг: 0 из 5 на основе 0 оцінок
0.0
Актуальність і новизна:
Подача і оформлення матеріалу:

Розміщуючи свою розробку в Педкласі, ви отримуєте:

  • визнання ваших знань, умінь і навичок;
  • зворотній зв'язок від спільноти освітян;
  • можливість використання матеріалів інших авторів;  
  • сертифікат про публікацію матеріалу;
Розмістити

Вам також може сподобатись

Показати більше

Підпишіться на email розсилку!

Отримуйте тільки свіжу і цікаву інформацію про новини освіти в Україні та за кордоном

x
x
Статус користувача