UA Рус

Генетична наука довела: українці з росіянами не “адін народ” і навіть не “брати”

16 квітня 2024 203 Друк
Генетична наука довела: українці з росіянами не “адін народ” і навіть не “брати”
З проєкту “Геном Росії”, яким керує дочка Путіна, українські вчені взяли відкриті дані, які підтверджують, що ми – не вони. Тож, росіяни закрили до цих даних доступ…
Про це пише Укрінформ

Якщо коротко – ні. Ми з росіянами не один народ. Це не означає, щось кращий, а хтось гірший. Але це – науковий факт. Та й саме поняття “братніх” народів для генетики – це щось із розряду хворобливих марень…

Спробуємо розібратись конкретніше, що таке “національний геном” і де місце українських генів на європейській мапі. Для цього нам знадобиться досвід генетиків, які працювали у поки що єдиному, унікальному проєкті Genome Diversity of Ukraine з вивчення популяції, яка проживає на території сучасної України мінімум три покоління. Генні дослідження такого масштабу на українських просторах не проводились, хоча науковці сподіваються на продовження. 

Підпишіться на email розсилку!

Серед команди дослідників, які причетні до проєкту, – Христина Щубелка, лікарка-генетик, PhD, яка працює в Ужгородському та Оклендському (США) університетах. А також – генетик і айтівець, який займається біоінженерією, Валтер Волфсбергер. Ці українські дослідники нині працюють у США та погодились на розмову через океан. Аби пояснити, чи є сенс говорити про особливий “український” геном та хоча б якусь спорідненість із росіянами…

Що таке «окрема популяція»

У рамках проєкту українські науковці вивчили 97 людей на повногеномному рівні, тобто повністю просеквенували (спеціальне дослідження ДНК, – ред.) геноми. За результатами досліджень  створили базу, основу, наскільки популяція України відрізняється від сусідніх.

Христина Щубелка пояснює: “Ми досліджували, скільки в нас нових невивчених мутацій, які призводять до тих чи інших наслідків для здоров'я”. Валтер Волфсбергер додає: “Під час дослідження ми знайшли дуже багато нових мутацій, які не були раніше каталогізовані”. 

За результатами аналізу цих мутацій науковці і створили мапу, де показано, наскільки ми відрізняємося від сусідніх популяцій. Що ж виявили науковці? Виявили, що мешканці України – окрема і унікальна популяція.

“Вона має своє місце, не зливається з іншими країнами. Тобто, це означає, що ми тривалий час хоч і розвивалися окремо, але постійно мали зв'язки із сусідніми популяціями. І це видно в геномах”, – пояснює Христина Щубелка.

“Ми дуже різні, але ми всі знаходимося на генетичній карті там, де ми б очікували”, –  каже Валтер Волфсбергер.

Біогенетик зазначає, що завданням дослідження було сфокусуватись на різноманітті популяційних змін: “Зміни творяться за рахунок міграції, коли люди подорожували, одружувалися, народжували дітей”. Валтер Волфсбергер, науковець із незвичним для нас ім’ям та прізвищем, народився і виріс в Україні і вважає себе українцем. “У мене є 15%  геному, який відслідковується до сучасних німців. Але більше в мене українських мутацій. Цікаво, що є ще польські, хоча в мене в сім'ї польських родичів, наскільки я знаю, немає”.

Тут історія генного дослідження Валтера – це і про те, що тестування, особливо комерційне, не завжди досконале. Тож, покладатись варто на кілька джерел, каже Валтер: “Треба дуже обережно порівнювати з інформацією, яку ви знаєте про свою родину. Тобто мати багато джерел. Як у детектива, тут не можна спиратися на один доказ”.

Це порада для тих, хто шукає власне коріння лише у генних дослідженнях.

Хто кому брати і сестри?

Пані Щубелка просить розрізняти поняття “національне дослідження геному” і “ген нації” – останнє не є науковим терміном. “Саме поняття національного геному дуже контроверсійне і здатне провокувати якісь прояви дискримінації. Існують національні проєкти з вивчення геному, але це лише їхня назва. Однак, ніде не сказано, що це проєкт щодо якоїсь конкретної нації, етнічності чи групи людей в межах країни”. 

Та й загалом, зазначає Христина, подібні дослідження мають на меті пошуки того, що об’єднує людей. “Зараз у науковому світі тенденція така: генетики не вивчають кожну популяцію, щоб показати її відмінність. Навпаки, активним є напрямок показувати, що ми набагато більше схожі, ніж відмінні”. 

Та й ті відмінності, які у популярних публікаціях заведено називати “національним геномом”, це лише 0.1 відсотка від загальної генетичної характеристики окремого індивіда. Але “у цьому 0,1% відмінностей людини від іншої лежать і популяційні відмінності”, – уточнює науковиця.

Відтак, досліджуючи дані українського проєкту Genome Diversity of Ukraine, науковці заперечують існування будь-якого наукового підґрунтя щодо визначення «один народ»  і навіть “братнім” не пахне. “Це все – політичні поняття, – категорично каже Христина Щубелка. – Що ми побачили в нашому дослідженні? Однозначно, принаймні, порівнюючи українців із європеоїдними росіянами, ми не є одна популяція, це 100% однозначний висновок. Ми генетично відрізняємося від них, як і від інших популяцій, які знаходяться навколо нас. Тобто, цей міф є нічим не обґрунтованим породженням хворої уяви”.

Валтер Волфсбергер підтверджує: “Можливо, є, наприклад, певні спадкові захворювання, які розповсюджені і на західній частині Росії, і у східній частині України. Але називати когось “братніми народами” через те, що там є якісь схожі генетичні ризики, – цього в науці немає”.

Валтер Волфсбергер пропонує уявити ситуацію, в якій би хтось із дослідників за генетичними збігами почав порівнювати якісь два народи. “От я би приїхав у Португалію і сказав: ви – практично іспанці. Португальці б на мене дуже сильно образились. Точно так, як і французи та німці. Вони генетично мають схожі ризики, мають схожі проблеми, але при тому відрізняються настільки, що взагалі один одного не розуміють”.

А це – графічне підтвердження наукових фактів

(Джерело: Стаття

Валтер Волфсбергер коментує дані так: “Це  статистичний метод. Ви заганяєте різні дані, у нашому випадку – мільйони мутацій, і бачите різницю на цій карті. Якщо завантажити всіх європейців, то в нас виходить ніби географічна мапа. Синім кольором позначені західноєвропейські популяції, жовто-оранжевим – південноєвропейські, тобто Іспанія та Італія, а фіолетові в нас – північні європейці – фіни та естонці. І чорним кольором ми спеціально, щоб вони добре виділялися, зазначили українців. 

Ви можете звернути увагу, що є у нас ще трошки геномів чехів, угорців і поляків, але їх не дуже багато, якщо чесно. Це якраз проблема сучасних досліджень, особливо масових генетичних досліджень. Тобто у вільному доступі таких даних дуже мало, і ми використали все, що було.  

Ми бачимо з цього графіка, що українці досить об'ємні в обсязі як кластер. Волфсбергер радить звернути увагу на сині крапочки. Це означає спільні генетичні збіги для британців, французів та німців. “Так, ну, якби ви сказали, що французи і німці – один народ, я би не сказав, культурно вони взагалі різні, правда? Але в плані генетики мають багато спільного. 

Ну а українці, як ви бачите, мають певну нішу. Ми маємо близькість із популяціями Молдови, Хорватії, Польщі, Чехії і Угорщини.

А як щодо росіян? На мапі вони позначені зеленими крапками. І ми чітко бачимо, що українці розташовані окремо від них  Так, подібно до решти популяцій, тут є певні генетичні схожості, адже йдеться про народи, які населяли близькі території. Там є частина російських (тобто зеленого кольору) позначок, які  потрапляють на розподіл, де українців багато. Але зверніть увагу: там присутні лише кілька перевернутих зелених трикутників, якими позначені  на мапі RUS (Cossack) –  “русские казаки", які, до речі, самі себе часто  “русскими" не вважають, а позиціонують, як окремий етнос.. То я би не казав, що це росіяни.

“Геном Росії” під контролем сімейства Путіних

Не треба не забувати, що Україна історично була певний час не лише в складі Росії, ми ще й були в складі Австро-Угорської імперії, Польсько-Литовського князівства... Більша частина наших територій довгий час була де-факто Україною, самостійною державою. “На генетичній карті світу ми є чітко визначеною групою. Так, у нас деякі люди матимуть схожу генетику із нашими найближчими сусідами, і це очікувано. Але ми – виразна група на цій карті”, – каже  Валтер Волфсбергер.

Тим часом росіяни продовжують “зближати” не лише різні народи, а й  власну науку – до псевдонауки. Ця тенденція стала помітною після 2014 року. Тоді в Росії стартував проєкт “Геном Росії”. (До речі, з початком агресії проти України чимало науковців із США та інших країн відмовилися співпрацювати з ним. – Авт.) Попри це, експериментальний проєкт з генетичного аналізу і навіть “редагування" сучасних росіян (такі дані наводять деякі західні джерела) очолила донька Путіна. Незважаючи на те, що вона перебуває під санкціями, кілька наукових видань США та Швейцарії опублікували статті її авторства.

Тож українські вчені за допомогою наявних відкритих російських даних порівняли результати українського та російських секвенувань. “Коли ми випустили нашу першу статтю, – згадує Христина, – в ній було порівняння з геномами росіян з їхнього порталу. Вони тоді дуже швидко закрили доступ до інформації, написали нам цілу ноту, що вони не хочуть, щоб ці дані були публічними. Ми їх у себе видалили, звичайно. Але вони не врахували того, що російські зразки були включені в інші проєкти, де геноми були доступні. Ми просто взяли інші зразки і знову порівняли. Висновки були такими: “Ми генетично відрізняємося від росіян. Як і від інших популяцій, які знаходяться навколо нас”.

Чого ніяк не зрозуміють росіяни

Як зазначає  Валтер Волфсбергер: “Нація – це такий термін, який визначає колектив людей відносно їхніх цінностей, ставлення до свобод і об’єднаних колективною силою. Це не залежить від генів. Я є частково німцем, але я – українець. Або в мене є колеги, їхні батьки і прабатьки були військовими, походженням з різних регіонів Радянського Союзу, дислоковані на західних радянських базах. І зараз їхні нащадки  ідентифікують себе як такі собі “печені українці”, затяті,  тобто, вони однозначно за вільну Україну, підтримують і служать у ЗСУ”...

Голос крові – чи то генів – не настільки помітний як самоідентифікація, приналежність до нації, свідчать науковці. Значно більше впливають політичні чи культурні чинники. Ось тут, здається, ховається головна причина, що її так і не змогли осилити росіяни, які через це й потонули у мороці «єдінобратія». 

Наявність нашого, окремого, самобутнього способу життя, виживання і мислення, наших різних традицій, спільних просторів та цінностей. І так, нашого особливого і окремого місця на мапі генного розмаїття світу. Асимілювати нас, як це вже довели генетики, з російським народом, – не вийде. 

Підтверджено наукою. 

Ярина Скуратівська, Київ

 

Опубліковано:
Освітній портал
Редакція сайту не є автором статті, тому всі його джерела належать автору самої статті
0.0
Актуальність і новизна:
Подача і оформлення матеріалу:


Вам також може сподобатись

Показати більше

Нещодавні матеріали бібліотекки

Показати більше

Підпишіться на email розсилку!

Отримуйте тільки свіжу і цікаву інформацію про новини освіти в Україні та за кордоном

Новина додадана до збережених

Перейти до кабінету
x
x
Статус користувача