ЗНО, дистанційне навчання, українізації освіти: позиція очільника МОН

Під час інтерв’ю для видання «Страна» Міністр освіти і науки Сергій Шкарлет виразив власну позицію щодо ключових моментів у подальшому розвитку освітньої галузі.

Очільник МОН виділив головні напрямки діяльності Міністерства у наступному році:

• інклюзивна освіта;
• розвиток сфери загальної середньої освіти  зі створенням типової програми для 5-9 класів;
• оновлення системи профтехосвіти та освіти для дорослих;
• вдосконалення сфери дошкільної освіти;
• розвиток системи позашкільної освіти;
• вдосконалення вищої освіти.

У наступному році МОН планує залучити якомога більше іноземних студентів, що сприятиме підвищенню престижності української системи освіти. З цією метою триває створення Єдиної міжвідомчої електронної платформи для іноземних студентів, що надасть можливість ліквідувати всі прояви корупції в даній сфері завдяки прозорості інформації на всіх етапах вступної кампанії.

Сергій Шкарлет повідомив, що з наступного року планується формування старшої профільної школи. Профілізація також стосується закладів професійно-технічної освіти, які будуть функціонувати як ліцеї. Учні 10-12 класів матимуть можливість обирати дисципліни для вивчення. Обов’язковими предметами мають залишитися українська мова та література, як інструмент для формування національного етносу, математика – з як засіб розвитку та систематизації мислення, формування логіки.

Щодо відношення до дистанційної форми навчання, Міністр освіти і науки зауважив, що такий формат не можна порівнювати з очним, який він ніколи не замінить. Його слід вважати необхідною мірою, що дозволяє під час складної епідемічної ситуації в країні не зупинити процес навчання. Він зазначив, що в більшості розвинених країн світу електронні освітні платформи використовують в якості доповнення до основної освіти.

Головним недоліком дистанційного навчання є відсутність живого спілкування між учасниками освітнього процесу.

В країні стартувала нова платформа «Всеукраїнська школа онлайн» для дистанційного та змішаного навчання учнів 5-11 класів, яка містить відео уроки, тести, завдання для самостійного опрацювання, методичні рекомендації для педагогів. Надалі планується розширення функціоналу з наданням можливості створювати індивідуальний кабінет вчителя, учня,  окремі класи, освітню траєкторію вчителя та учня, перевіряти рівень знань та відстежувати навчальний процес. Сервіс постійно вдосконалюється з розширенням функціональних можливостей.

Щодо питання нарахування стипендій студентам, очільник Міністерства зазначив, що не підтримує ініціативу скорочення стипендій, тому наразі до центральних органів виконавчої влади поданий на узгодження проект щодо системи нарахування стипендій, якою передбачається розширення можливостей стипендіального забезпечення, зокрема преміювання студентів, збільшення кола стипендіатів. Він наголосив, що держбюджетом на 2021 рік передбачено 3,94 млрд грн. для виплат академічних стипендій.

Щодо скасування або проведення ЗНО, Сергій Шкарлет зазначив, що завжди підтримував таку форму тестування, але вона не повинна стати лише елементом вступу до вищого навчального закладу. Завдяки ЗНО можна оцінити якість знань, отриманих під час навчання. Роботодавцям потрібні випускники, які володіють певними навичками, а не ті, які лише здали ЗНО.

Він зауважив, що зовнішнє незалежне оцінювання є дієвим інструментом антикорупційної політики при вступі до вишів. Воно було впроваджено, коли в українських університетах кількість ліцензійних місць була меншою, ніж кількість вступників. Сьогодні ситуація повністю змінилась. Через пандемію в поточному році ЗНО було оформлено в межах ДПА, а ДПА у формі ЗНО.

Сергій Шкарлет наголосив, що має відбутися трансформація зовнішнього незалежного оцінювання. Для вступників до вишів на бюджет воно має залишитися у нинішньому вигляді, а ті, хто вступають на контракт, можуть здавати ЗНО у вигляді тесту на здатність до навчання. Така форма може бути передбачена і для тих, хто вже має страховий стаж, тобто працює і має намір продовжувати навчання. Він наголосив, що тест на здатність до навчання буде представляти своєрідний тест на IQ.

Щодо тотальної українізації освіти Сергій Шкарлет висловився, що національна ідентичність формується мовою та традиціями. Всі повинні знати українську мову та використовувати лише її в офіційній сфері. Водночас ніхто не має забороняти володіти та використовувати інші мови в побуті. Він наголосив, що у суспільстві слід популяризувати українську мову, зробити спілкування нею модним, а не насаджувати її. Оскільки будь-який примус є елементом насилля та обов’язково викличе зворотню реакцію.