Валерій Бойко навів приклади з тесту з історії України, з якими не всі випускники впорались

Очільник Українського центру оцінювання якості освіти в інтерв`ю ZN.ua розповів про завдання з історії України, з якими учасники ЗНО впоралися не досить добре.

“Як історик наведу деякі приклади з тесту з історії. Там 17% учасників не здолали поріг «склав/не склав». Тобто кожен п′ятий. Наприклад, було завдання з-поміж різних фактів упізнати наслідки репресій — «великого терору» в Україні. Яка ще тема може бути більш топовою для українців? І роки зазначено — 1937–1938, і напис є на діаграмі, що це — кількість заарештованих. Але лише 12% учасників відповіли правильно.

В іншому завданні здогадалися, що «Гельсінський акт» має стосунок до гельсінської групи, лише 38%.

Було завдання, де ми давали розлогу цитату Мустафи Джемілєва про псевдореферендум у Криму, про те, що на нього не пішли кримські татари, що все це було організовано ФСБ, тощо. Лише 58% вибрали правильну відповідь — це референдум 2014 року. А 16% вважають, що це подія 1996 року.

А ось питання про гетьмана Сагайдачного — 20% вважають, що він створив першу друкарню на українських землях.

Ще одне цікаве завдання — розмістити у хронологічному порядку зображення шпальт газет з визначальними для України подіями: українізація, Голодомор, проголошення незалежності Карпатської України і героїчна оборона Севастополя. Події розведені в часі, тому їх легше ідентифікувати. І лише 11% правильно розмістили всі події.

Я не хочу говорити якісь прописні істини про те, чому важливо знати історію не тільки для вступу, — життя неодноразово доводило, що нехтування нею призводить до трагедії. У манкуртів немає майбутнього, є лише старий чи новий господар.

Такі результати ЗНО з історії свідчать, що якогось загального бачення історичної картини світу в багатьох учорашніх школярів немає. Їхні знання — як набір різнокольорових скелець у калейдоскопі, покрутив — вони стали ось так, покрутив по-іншому — склались інакше” — сказав Валерій Бойко.