UA Рус

Умови праці вчитель_ок: вплив повномасштабної війни

06 травня 2024 246 Друк
Умови праці вчитель_ок: вплив повномасштабної війни
Огляд умов праці вчителів України упродовж 2022-2023 років

Попри активні бойові дії, обстріли енергосистеми, масове переміщення населення та падіння економіки, українські школи продовжують надавати освіту, а вчительство – виконувати свої обов’язки. Проте, після початку вторгнення суттєво змінилися умови, в яких працюють вчителі й вчительки, їхні завдання і виклики, з якими вони стикаються. Аналітичний центр Cedos за підтримки Представництва Фонду імені Фрідріха Еберта в Україні підготував огляд умов праці вчительства протягом 2022-2023 років.

ВСТУП

Повномасштабне вторгнення РФ в Україну, що почалося 24 лютого 2022 року, змінило життя всієї країни та вплинуло на кожну зі сфер життя. Освіта не стала винятком, однак попри активні бойові дії, обстріли енергосистеми, масове переміщення населення та падіння економіки, українські школи продовжують надавати освіту, а вчительство – виконувати свої обов’язки. Проте умови, в яких працюють вчитель_ки, їхні задачі та виклики, з якими вони стикаються, суттєво змінилися після початку вторгнення. Цей звіт покликаний описати умови праці вчительства після 24 лютого 2022 року, зокрема через відповіді на такі питання:

  • чи змінилися умови праці вчитель_ок (оплата праці, робоче середовище, коло обов’язків, взаємодія з іншими учасни_цями освітнього процесу)?

  • як вторгнення вплинуло на добробут вчитель_ок як професійної групи?

  • з якими професійними викликами стикаються вчитель_ки?

Під вчитель_ками у цьому звіті ми маємо на увазі педагогічних працівни_ць закладів загальної середньої освіти (шкіл), що здійснюють викладання предметів. У школах є педагогічні працівни_ці (психологи_ні, соціальні педагоги_ні, асистент_ки вчитель_ки тощо), в обов’язки яких не входить проведення уроків. Їхній досвід у цьому звіті не розглянутий. Також цей звіт не стосується педагогічних працівни_ць, які надають профільну середню освіту для уч_ениць 10–11 класів у закладах професійної та фахової передвищої освіти.

Підготовка цього звіту включала збір даних шляхом глибинних напівструктурованих інтерв’ю та фокус-групових дискусій. Було проведено 8 інтерв’ю зі стейкголдер_ками на національному (представни_цями Міністерства освіти і науки, Міністерства фінансів, Профспілки працівників освіти і науки, офісу Освітнього омбудсмена), та локальному (представни_цями органів управління освіти на рівні області та громади, директоркою школи та вчителькою) рівнях. Інформант_ки на локальному рівні були обрані з регіонів, де відбуваються активні бойові дії, а частина території перебувала чи досі перебуває під окупацією.

У трьох фокус-групових дискусіях із вчитель_ками взяли участь 26 (23 жінки, 3 чоловіків) осіб із 7 областей. До однієї з фокус-груп були відібрані учасни_ці з 3 областей, де відбуваються активні бойові дії, а частина території перебувала чи досі перебуває під окупацією.

Також авторки зібрали дані про кількість, демографічні та професійні характеристики вчитель_ок, а також оплату їхньої праці через запити на інформацію до урядових інституцій, що є її розпорядниками. 

Оскільки дані було зібрано методом інтерв’ю та фокус-групових дискусій, вони не представляють досвід усіх вчитель_ок України. Тож до наведених у звіті цитат і висновків із них варто ставитися як до можливих випадків, без оцінки їхньої поширеності.

ЗАГАЛЬНА ІНФОРМАЦІЯ

Після початку повномасштабного вторгнення від 24 лютого 2022 року МОН рекомендувало всім закладам освіти оголосити двотижневі канікули. Майже всі школи зупинили освітній процес, лише деякі продовжили навчання дистанційно. Із середини березня у 13 областях країни освітній процес відновився – переважно у дистанційній формі. Ще у 8 областях він відновився у частині шкіл, а в решті тривали канікули. У 3 областях і м. Києві навчання було призупинено. Після цього протягом березня-червня 2022 року освітній процес відновлювався у дедалі більшій кількості шкіл.

На кінець березня 2022 року 75% шкіл працювали дистанційно, у 4% шкіл тривали канікули, а у 18% навчання було призупинено. Наприкінці квітня – на початку травня у деяких областях почали достроково завершувати навчальний рік через окупацію й активні бойові дії в регіоні (наприклад, у Запорізькій і Херсонській). З іншого боку, через тривалі незаплановані перерви у навчанні багато шкіл продовжили навчальний рік у червні. Станом на 9 червня освітній процес тривав у 28% шкіл. Наприкінці червня навчальний рік завершили 92% шкіл.

Протягом 2022–2023 навчального року дещо більше третини шкіл працювали дистанційно, стільки ж – у змішаному форматі і 28% – очно. Винятково дистанційне навчання було у Донецькій, Луганській, Запорізькій, Херсонській та Харківській областях.

На початок 2023–2024 навчального року близько половини шкіл планували працювати очно, близько 30% – у змішаному режимі і близько 20% – дистанційно. У згаданих вище 5 областях школи досі працюють дистанційно.

Значна кількість шкіл постраждали через воєнні дії та ракетні обстріли. Станом на 17 жовтня 2023 року були зруйновані 205 шкіл, а 1685 зазнали пошкоджень і руйнувань – це становить близько 15% від загальної кількості шкіл.

Підпишіться на email розсилку!

На початок 2022–2023 навчального року в Україні було 325 тисяч вчитель_ок. 86% із них становлять жінки. Порівняно з початком 2021–2022 навчального року кількість вчитель_ок скоротилася на 30,5 тисяч осіб або на 9%. Кількість вчительських ставок скоротилася дещо менше – на 7%, а відтак середня кількість ставок на 1 вчитель_ку дещо зросла – з 1,128 до 1,143.

Майже половина вчитель_ок, які викладають окремі предмети, належать до вікової групи 30–50 років. Вчитель_ок, старших за 60 років, – 14%, віком до 30 років – 11%. Протягом 5 років цей віковий розподіл предметни_ць практично не змінився.

Станом на жовтень 2023 року 7,5 тисяч вчитель_ок перебувають за кордоном. Порівняно з кінцем 2022 року їхня кількість суттєво зменшилася – тоді за кордоном перебували майже 12 тисяч вчитель_ок. Однак невідомо, чи ця зміна відбулася внаслідок повернення в Україну, чи внаслідок звільнення зі школи.

Динаміка кількості вчитель_ок та вчительських ставок у закладах середньої освіти

ВИСНОВКИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ

Заробітна плата вчитель_ок значною мірою складається з надбавок і доплат. У кризових умовах і через нестачу фінансування це створює високий ризик зниження заробітної плати шляхом скасування або скорочення цих додаткових виплат. Навіть у випадку, якщо ці кроки не є законними (бо доплати гарантовані законодавством), такий крок є простішим, ніж невиплата зарплати взагалі. Включення частини надбавок і доплат у посадовий оклад зменшить ризики скорочення зарплати вчитель_ок в умовах дефіциту коштів.

Заробітна плата вчитель_ок нижча за середню по країні. Водночас професія вимагає високого рівня кваліфікацій і є емоційно виснажливою. Це призводить до негативного відбору у професію, а в умовах повномасштабної війни вчитель_ки – особливо ті, хто втратили житло, стали ВПО, зіткнулися зі зменшенням навантаження через відтік уч_ениць, – ризикують зіткнутися з бідністю. Також зростають шанси, що вони покинуть професію. Збільшення заробітної плати вчитель_ок, особливо тих, хто нещодавно прийшли у професію, є критично важливим. Однак в умовах обмежених ресурсів воно є можливим за умови більш ефективного використання коштів, зокрема шляхом оптимізації шкільної мережі.

Досвід шкіл, які опинилися на окупованих територіях чи в зоні бойових дій, свідчить, що паперовий документообіг створює ризики та додаткове навантаження на вчитель_ок у критичних ситуаціях, коли необхідно швидко евакуюватися. Необхідність відновлювати документи, записи про оцінювання тощо є додатковим навантаженням на адміністрацію і вчительство. Повне переведення шкіл на електронний документообіг (це стосується і адміністративної документації, і класних журналів) допоможе мінімізувати цей ризик. Водночас важливо уникати дублювання електронного та паперового документообігу, як це подекуди відбувається, адже це суттєво збільшує навантаження на вчитель_ок. 

Дистанційне навчання буде частиною української шкільної освіти ще довгий час. Тож необхідно забезпечити 100% вчитель_ок технікою та стабільним доступом до інтернету, а також обладнаним місцем для роботи для тих, хто не має змоги працювати з дому.

Збільшення робочого навантаження через дистанційне і змішане навчання, необхідність додаткової психологічної та педагогічної підтримки уч_ениць, робота у складних чи небезпечних обставинах за браку зростання заробітної плати зробили умови праці вчитель_ок під час повномасштабного вторгнення складнішими. Необхідно визначити, які обов’язки вчитель_ки в цій ситуації є першочерговими, а які на період війни можна вважати менш пріоритетними. Розвантаження вчитель_ок може полягати у зменшенні бюрократичного навантаження та переході на електронний документообіг, скороченні звітності щодо виховної роботи, перегляді критеріїв атестації для отримання кваліфікаційної категорії (щодо підготовки уч_ениць до участі в олімпіадах та інших конкурсах). Попри гарантію організаційної та педагогічної автономії, школи й органи управління освітою все ще вимагають (інколи неформально) від вчительства виконання роботи, що не є безпосередньо пов’язаною з освітнім процесом, тож чітка комунікація та рекомендації від МОН щодо зменшення навантаження на вчитель_ок все ще є необхідними.

Можна завантажити й повний звіт у PDF

 

Опубліковано:
Освітній портал
Редакція сайту не є автором статті, тому всі його джерела належать автору самої статті
0.0
Актуальність і новизна:
Подача і оформлення матеріалу:


Вам також може сподобатись

Показати більше

Нещодавні матеріали бібліотекки

Показати більше

Підпишіться на email розсилку!

Отримуйте тільки свіжу і цікаву інформацію про новини освіти в Україні та за кордоном

Новина додадана до збережених

Перейти до кабінету
x
x
Статус користувача