UA Рус

Доброго дня чи добрий день: огляд найпоширеніших мовних помилок

Доброго дня чи добрий день: огляд найпоширеніших мовних помилок

Культура мовлення потребує від людини знань та дотримання певних норм усної і писемної літературної мови. Вміння правильно та красиво говорити свідчить про рівень її освіченості. Але в процесі спілкування людина часто припускається мовних помилок, порушуючи правила слововживання, вимови та наголошення. Розглянемо найрозповсюдженіші твердження та поради щодо правильного їх вживання.

Доброго дня чи добрий день

 В українській мові традиційне привітання звучить як «Добрий день», «Добрий вечір». В неформальному спілкуванні можна застосовувати або «добридень», «добривечір». Вислів «Доброго дня не притаманний українській мові.

Виключення чи виняток

Слова «виключення» та «виняток» часто плутають і вживають неправильно. Слід запам’ятати різницю між ними. Виключення — це припинення дії чи усування, наприклад: виключення з інституту. Виняток — це відхилення від правил або чогось звичного, наприклад: винятковий випадок, виняткові умови.

Завдяки або дякуючи

Якщо необхідно висловити подяку, слід використовувати дієприкметник «дякуючи». Коли мова йде про підтримку чи допомогу, правильно говорити: завдяки підтримці, завдяки допомозі.

Правильно чи вірно

Слово «правильно» вживається у випадках, коли мова йде про безпомилковість, виконання правил. Наприклад: правильна відповідь, правильно написати. «Вірно» слід говорити в реченнях: вірно служити своїй справі, вірний друг, вірно любити,

Не дивлячись або не зважаючи

«Не зважаючи» вживається в українській мові у випадках, коли мова їде про обставини, явища чи події, всупереч яким відбувається дія. Наприклад, «не зважаючи на дощ, діти пішли на прогулянку».

Навчальний, а не учбовий

Слово «учбовий» запозичене з російської мови слово. Правильно вживати: навчальний заклад, навчальний план. Також помилкою є абревіатура «вуз», що розшифровується як вищий учбовий заклад. Правильно вживати «виш» (вища школа).

Давати спокій, а не залишати у спокої

«Давати спокій» є українським оригінальним фразеологізмом, а «залишати у спокої» — запозичено з російської мови.

Мати рацію, а не бути правим

Якщо хтось каже щось правильне та слушне, слід вживати «Ви маєте рацію». Слово «правий» в українській мові трактується як справедливий, праведний, тому, праве діло.

Компанія і кампанія

Дані слова мають різні значення, тому їх не можна вживати одне замість іншого. «Компанія» - це група осіб, які об’єдналися з певних причин чи обставин. Кампанія – сукупність заходів для виконання завдання.

Змерзнути чи замерзнути

Коли мова їде про процес перетворення речовини на кригу або про загибель від холоду, правильно вживати слово «замерзнути». Якщо людина висловлює своє відчуття стосовно холодних кінцівок взимку, необхідно говорити «змерзнути».

Закрити чи заплющити очі

В українській мові правильно казати «заплющити очі», оскільки «закрити очі» означає померти.

Одягати або надягнути

Одягають когось, а на себе лише надягають. Наприклад, надягнути пальто.

Я нервую чи нервуюся

Коли мова йде про власні емоції, слід вживати «нервуюся».

Який, що, котрий

Займенник «який» стосується живих істот, а «що» - неживих предметів. Якщо необхідно виділити когось чи щось, слід вживати « котрий», наприклад, «котрий з них розумніший».

Бувший у використанні або уживаний

Фраза «бувший у використанні» є русизмом. Коли мова йде про предмет, яким вже користувалися, слід вживати слово «уживаний».

Опубліковано:
Освітній портал
Редакція сайту не є автором статті, тому всі його джерела належать автору самої статті
0.0
Актуальність і новизна:
Подача і оформлення матеріалу:

Вiдгуки

Андрій Чмакін Андрій Чмакін
20.06.2021
А тепер ваша помилка - не русизм, а росіянізм, бо Русизм це буквально Українізм, адже Русь - Україна
Відповісти
Ігор Рудович Ігор Рудович
22.03.2023
Загалом матеріал цікавий, пізнавальний, корисний. Однак. Автор кілька разів вживає слово "слід", що є калькою від "слєдуєт". На мій погляд краще казати "необхідно" або "потрібно". Слово "змерзнути" чомусь звужено до відчуття кінцівок, Натомість на практиці його вживають і стосовно інших частин тіла та всього тіла загалом.
Відповісти
Slava Ukraini Slava Ukraini
02.04.2023
Правильно доброго дня,від слова що ми бажаємо людині цього доброго дня!А добрий день це констатація факту день добрий,проте не у всіх цей день добрий,саме тому ми і бажаємо людині доброго дня!Твердження добрий день це тиць пиздиць,не правильно це.Не дарма звучить правильно пісня,Доброго вечора ми з України!!!Так прикро що всі поступово забувають рідну мову,та щей її спотворюють цими добрий день,етер,гвинтокрил,каратами швидкої,і іншим лайном.Розмовляти треба правильно,і перевіряти не одноразово джерела,адже багато тих хто не знають,нісенітницю видають за правильність,як ось в цій статті,з якою я категорично не погоджуюсь.
Відповісти
Тетяна Л Тетяна Л
28.07.2023
Для @Slava Ukraini «Добрий день!» — це констатація факту, а не побажання. Це не так. Вважається, що це скорочений варіант від «Дай, Боже, добрий день!», як і «Доброго дня!» — скорочене «Бажаю доброго дня!». І те, і те — побажання. І навіть якщо пристати на версію, що «Добрий день!» — це констатація. Фізлологиня Наталя Марченко коментує: «Такого роду усталені вирази сформувалися в часи «міфічні», коли слово мало силу й ним на марне не кидали. Стрічаючись, люди встановлюють правила світобудови на мить зустрічі. «Добрий день!» — тобто ми в цю мить стрілися, і це добрий час, і добре місце, і ми добрі люди, і для всіх ця зустріч закінчиться добре. А вже після розмови, якщо така відбулася, чи іншої взаємодії, залежно від результату, звучать побажання: або «Доброго вам здоров’я!», «Доброго дня!» тощо, або «Щоб тобі дорога колом стала!». Мова — це сенси, спосіб осягнення світобудови, творення, а не набір правил».
Відповісти
Показати усі коментарі


Вам також може сподобатись

Показати більше

Нещодавні матеріали бібліотекки

Показати більше

Підпишіться на email розсилку!

Отримуйте тільки свіжу і цікаву інформацію про новини освіти в Україні та за кордоном

Новина додадана до збережених

Перейти до кабінету
x
x
Статус користувача