"Контроль чи довіра?" - Володимир Співаковський

Контроль чи довіра?

Для мене було величезним здивуванням, коли я дізнався, що американські виші вірять на слово надісланим поштою атестатам, часто не перевіряючи дійсних знань абітурієнтів.

І блату у них немає, бо за таку серйозну послугу, як освіта, доводиться платити.

І американці не бурчать, що навчання треба зробити і доступним, і безкоштовним, і високоякісним. Вони з дитинства привчені розуміти, звідки що береться. У тому числі, гроші, зарплати та кар'єри.

А деякі думають, що найкращі у світі дороги, машини, хмарочоси, комп'ютери, смартфони, літаки, спортсмени, космічні кораблі, театри, нобелівські лауреати… просто падають Америці з неба. Типу, щастить їм! А у них просто все збудовано на довірі.

Більш того. Ось усі посилаються на фінську систему освіти, яка вважається однією з найкращих у світі.

Чи знаєте ви, що головним базовим принципом там поставили слово «Довіра» (а не якість, кадри, контент, комп'ютери, фінансування тощо).

Що там означає Довіра?

Це означає, що батьки довіряють учителям! І навіть думки не виникає, що вчитель робить щось негаразд, і що треба постійно скаржитися і дзвонити їм у будь-який час, виплескуючи своє невдоволення.

Це означає, що керівництво міста довіряє директору! І не вимагає від нього жодних звітів, і не викликає на нескінченні наради, від яких всі лише втомлюються та дратуються.

Це означає, що вчителі довіряють дітям. І у дітей думки не виникає списувати чи шахраювати на уроках.

А діти довіряють країні, що вона їх не покине, а, навпаки, надасть усі можливості для подальшого життя – стійкого та перспективного.

Ось звідки виникає висока мотивація вчити та вчитися.

Чи спроможні ми в нашій країні на такий подвиг? І перейти в освіті від тотального контролю всього і вся до Довіри всім?

Як ви думаєте?

Володимир Співаковський