Чому дитина не хоче вчитися та як зарадити ситуації: поради від Світлани Ройз

Минає третя неділя нового навчального року, а діти вже втомилися від навантаження і не мають бажання навчатися. Така ситуація закономірна, оскільки після тривалого відпочинку на літніх канікулах змінюється режим дня, з’являється навантаження, що викликає опір у дітей, яким потрібен час аби адаптуватися до нових умов. Як зарадити ситуації та мотивувати дитину до навчання, надає поради психологиня Світлана Ройз.

Вона зауважує, що сучасні діти відрізняються від минулих поколінь. Вони не розуміють значення слова «Треба», і часто задають питання «Навіщо?». Вони фокусують свою увагу лише на речах, які мають сенс, водночас пов’язане із задоволенням.

«Слова “треба”, “повинен”, “зроблю” говорять про розвиток частини мозку, що відповідає за контроль над імпульсами. У сучасних дітей саме ця частина мозку “включається” пізніше. А в підлітковому віці іноді випадає з активності», - наголошує Світлана Ройз.

Активувати ці частини мозку можна за допомогою формування режиму дня дитини, планування часу на навчання, розваги та відпочинок.

Дитина йде до школи з мотивацією:

• ігровою – може поводитися за певними правилами, однак в будь-який момент може сказати «стоп» і вийти з навчального процесу;
• соціальною – йде до школи дружити, і якщо стосунки з однолітками не складаються, це негативно позначається на навчанні;
• досягнень – дитина прагне досягати успіхів у навчанні, в іншому випадку мотивації знижується;
• навчальна – дитини йде до школи навчатися.

Психологиня називає головні причини до зниження мотивації до навчання:

• Відчуття небезпеки – якщо дитині страшно, вона перестає сприймати нову інформацію. Вона може боятися вчителя, однокласників, проявити неуспішність, зробити помилку тощо.
• Втома – навантаження дитини має бути помірним, відповідно до віку. Має бути достатньо часу для відпочинку та ігор.
• Опір – дитина може чинити опір шкільній системі за те, що вона змінила її умови життя, забрала вільний час на себе. Водночас вона може пручатися батькам, які занадто зосереджені на успішності, вимагають від неї більшого, ніж вона здатна, знецінюють її інтереси та вподобання, занадто опікуються та контролюють.
• Розчарування – дитина може бути невдоволена власними досягненнями, втратила віру в себе, не бачить сенсу в тому, що робить тощо.

Мотивувати до навчання в першу чергу мають батьки, які не повинні бути зосереджені лише на успішності. Слід бачити та оцінювати кожні досягнення дитини, надихаючи її на подальшу роботу.

«Коли батьки говорять, щиро, з любові і турботи – я хвилююся про те, ким він буде – я говорю “Діти не будуть – вони вже Є”. На жаль, вони часто відчувають себе прийнятими і улюбленими, і значущими, лише коли демонструють успішність. Вони так перевантажені нашими очікуваннями, що часто вже не знають, чого самі хочуть», - зауважує Світлана Ройз.