Теоретико-практичні засади формування здоров’язбережувальної компетентності педагогів у системі післядипломної педагогічної освіти

Опис матерiалу

Повний зміст матеріалу доступний після його завантаження 

Анотація

Обгрунтовується необхідність розробки моделі формування здоров’язбережувальної компетентності педагога. Дана модель представлена як педагогічна система, що включає низку взаємопов’язаних складників. Наведено опис компонентів моделі та їх характеристику. Організація діяльності на основі цієї моделі дозволить досягти бажаного результату: сформувати у педагога здоров’язбережувальну компетентність.

Ключові слова: здоров’язбережувальна компетентність педагога, модель формування здоров’язбережувальної компетентністі педагога, компоненти моделі.

Постановка проблеми. У сучасних умовах розбудови світового співтовариства, реформування української держави здоров’я людини розглядається не тільки як важливий соціальний та індивідуальний ресурс, а і як провідний показник цивілізованості й прогресу суспільства, ознака гармонійного і комфортного середовища для особистісного самовираження громадян. Тому закономірно, що Індекс людського розвитку, прийнятий ООН, визначає здоров’я одним зі своїх компонентів.

Останніми роками у законодавстві України спостерігаються певні зміни у сфері освіти та медицини в напрямі приведення до міжнародних правових норм, пріоритетів ВООЗ. Згідно з чинним законодавством України, охорона здоров’я виступає одним з основних напрямів у діяльності суспільства і держави.

Зокрема, Концепція «Нова українська школа» проголошує збереження цінностей дитинства, необхідність гуманізації навчання, особистісного підходу, розвитку здібностей учнів, створення навчально-предметного середовища, що в сукупності забезпечують психологічний комфорт і сприяють вияву творчості дітей: «Найціннішим результатом початкової освіти в особистісному вимірі є здорова дитина, мотивована на успішне навчання, дослідницьке ставлення до життя; це учень/учениця, які вміють вчитися з різних джерел і критично оцінювати інформацію, відповідально ставитися до себе та інших людей, усвідомлювати себе громадянином/громадянкою України» [2, с. 13].

Зазначимо, що двома із шести основних принципів Концепції «Нова українська школа» є:

• здоров’я: формування здорового способу життя і створення умов для фізичного й психоемоційного розвитку, що надзвичайно важливо для дітей молодшого шкільного віку;
• безпека: створення атмосфери довіри і взаємоповаги; перетворення школи на безпечне місце, де немає насильства і цькування.

Важливим кроком для вирішення проблеми збереження і зміцнення здоров’я особистості є конструювання змісту Державного стандарту початкової освіти, Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти на основі компетентісного підходу та орієнтація навчальних програм на формування у школярів ключових компетентностей, зокрема, такої важливої як здоров’язбережувальна.

Тому однією з найважливих умов забезпечення здоров’язбережувальної спрямованості освітнього процесу в закладах освіти є формування у педагогів здоров’язбережувальної компетентності. 

Повний зміст матеріалу доступний після його завантаження