Укр Рус

Менеджмент закладів вищої освіти: застосування інновацій

(0)
Опубліковано 30.09.2020
Цитування

Трубіцина, О., Демченко, В. (2020). Менеджмент закладів вищої освіти: застосування інновацій. Vol. 7, No. 3. TernopilAberdeen, 2020. pp. 383-393. DOI: 10.25128/2520- 6230.20.3.12. 

Доступно в PDF
Опубліковано:
Освітній портал op.ua
Автором статьи не является редакция сайта, поэтому все его источники относятся к автору самой статьи

Опис матерiалу

Анотація
З розвитком глобалізаційних процесів змінюються підходи до управління закладами вищої освіти, тому керівництво кожного із закладів вищої освіти намагається більш результативно проводити управлінську діяльність, базуючись при цьому на застосуванні інноваційного підходу до управління. З огляду на те, мета статті націлена на розкриття концептуальних засад застосування інновацій в контексті забезпечення менеджменту закладів вищої освіти. Матеріальною базою наукової статті виступають дослідження особливостей застосування інновацій в контексті забезпечення менеджменту закладів вищої освіти та положення Закону України “Про вищу освіту”.

Встановлено, що менеджмент закладів вищої освіти з позиції застосування інновацій являє собою управлінську діяльність керівників закладів вищої освіти стосовно забезпечення розвитку та результативного функціонування закладів вищої освіти, підвищення якості освітніх послуг і покращення навчального процесу. Доведено, що застосування інновації у менеджменті закладів вищої освіти вимагає досконалого вивчення інноваційного потенціалу цих закладів і тільки тоді можна приймати управлінські рішення із перспективою досягнення цілей менеджменту. Визначено, що застосування інновацій у менеджменті закладів вищої освіти: забезпечує стратегічне управління закладами вищої освіти на належному рівні; підвищує якість освітніх послуг; сприяє проведенню науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт; підвищує рівень інноваційного потенціалу закладів вищої освіти; забезпечує технологізацію та автоматизацію навчального процесу. З’ясовано, що менеджмент закладів вищої освіти, як управлінська діяльність, з позиції застосування інновацій, залежить від впливу рівня результативності функціонування, рівня професійної діяльності кадрового складу, рівня кваліфікованості кадрового складу закладів вищої освіти; рівня успішності студентів в процесі їх навчальної діяльності; рівня забезпечення закладів вищої освіти ресурсами; рівня інноваційного потенціалу закладів вищої освіти; рівня автоматизації та технологізації навчального процесу.

Ключові слова: менеджмент, управління, інновації, інноваційний інструмент, інноваційні технології.

Вступ
З розвитком глобалізаційних процесів змінюються підходи до управління закладами вищої освіти. З огляду на те, керівництво кожного із закладів вищої освіти намагається більш результативно проводити управлінську діяльність, базуючись при цьому на застосуванні інноваційного підходу до управління.

Адже, як засвідчує сучасна практика функціонування закладів вищої освіти, на сьогодні інновації не тільки підвищують ефективність навчально-освітньої діяльності, але і покращують умови та засади здобуття вищої освіти майбутніми фахівцями. Інновації також відіграю ключову роль у здійсненні професійної діяльності викладачами закладів вищої освіти, завдяки яким не тільки підвищується кваліфікованість викладачів, але і посилюються знання, можливості, практичний досвід.

Тому, опираючись на окреслену вище проблематику, актуальність тематики статті базується на визначенні особливостей інноваційного управління закладами вищої освіти.

Аналіз останніх досліджень і публікацій
Так, Антонюк О. у власному дослідженні розкриває концептуальні засади менеджменту у сфері освіти та зазначає, що його роль проявляється у:

1) представленні цілей та завдань закладами вищої освіти;
2) створенні та забезпеченні належного рівня функціонування закладів вищої
освіти;
3) розробленні та прийнятті виважених управлінських рішень, що стосуються
сфери функціонування закладів вищої освіти;
4) контролюванні процесів розвитку та функціонування закладів вищої освіти
(Антонюк, О., 2016).

Коробкович Л., розглядаючи проблематику умов навчального процесу у системі педагогічного менеджменту приватного закладу вищої освіти, стверджує, що ключовими об’єктами системи менеджменту виступають: а) результативність навчального процесу; б) рівень професійної діяльності завідувачів кафедр; в) рівень діяльності кафедр; г) рівень професійної діяльності науково-педагогічних працівників; д) рівень навчальної діяльності студентів; е) рівень професійної діяльності деканів факультетів (Коробович, Л., 2011).

Разом з тим, система менеджменту закладу вищої освіти включає:
1) суб’єктів, які здійснюють управління закладом вищої освіти;
2) об’єктів управління, через які здійснюється управління закладом вищої
освіти;
3) підсистему забезпечення навчально-освітнього процесу;
4) підсистему маркетинго-моніторингового оточення;
5) підсистему забезпечення належного рівня якості підготовки студентів – майбутніх фахівців (Коробович, Л., 2011).

Ткачук Л. зауважує, що важливим елементом в контексті стратегічного менеджменту закладу вищої освіти виступає розвиток та нарощення його стратегічного потенціалу, тобто наявних та потенційних можливостей і ресурсів, які використовуватимуться в процесі управління закладом вищої освіти. При цьому, в основу стратегічного менеджменту закладу вищої освіти покладено удосконалити процес управління професорсько-викладацьким складом працівників, сприяти поглибленій мотивації праці та підвищити ефективність управління закладом вищої освіти в умовах модернізації системи освіти (Ткачук, Л., 2017).

Кратт О. А. у ході проведеного дослідження заявляє, що менеджмент закладів вищої освіти базується на таких складових, як наука, викладання та культура. Водночас реформа менеджменту закладів вищої освіти повинна проводитись на базі парадигми управління закладом вищої освіти, тому що, у іншому випадку, це вже буде стверджуватись як самодіяльність. Своєю чергою, парадигма менеджменту закладу вищої освіти має мати належний рівень автономності, а в процес управління закладом вищої освіти має бути закладена неоліберальна модель, оскільки саме вона є найбільш застосовуваною у розвинених країнах світу (Кратт, О., 2011).

Кондур О., досліджуючи проблематику інноваційного менеджменту в контексті забезпечення управління закладом вищої освіти, доходить висновку, що з метою забезпечення інноваційного розвитку закладу вищої освіти керівником цього закладу має бути сформована на належному рівні система інноваційного менеджменту. Разом з тим, у систему інноваційного менеджменту мають бути закладені:
1) освітні інновації (зокрема оновлення навчальних планів, впровадження новітніх освітніх програм, використання у навчальному процесі нових педагогічних технологій, підвищення рівня кваліфікованості професорсько-викладацького складу, забезпечення навчального процесу новітніми інформаційно-методичними технологіями);
2) управлінські інновації (зокрема формування інноваційної структури закладу вищої освіти, покращення рівня та системи управління закладом вищої освіти, автоматизація процесів управління закладом вищої освіти, оптимізація системи управління закладом вищої освіти, підвищення якості діяльності закладу вищої освіти за рахунок створення окремого підрозділу у структурі менеджменту закладу вищої освіти);
3) ідеологічні інновації (забезпечення участі закладу вищої освіти у різноманітних міжнародних та національних науково-освітніх програмах і проектах, розвиток та підвищення потенціалу закладу вищої освіти до проведення науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт, націлених у перспективі на виробництво інноваційної продукції, розвиток та розширення співпраці із роботодавцями, розвиток та підвищення рівня взаємодії із громадськістю, задоволення потреб споживачів освітніх послуг внаслідок розширеного вивчення ринку освітніх послуг та побудови ефективної маркетингової стратегії розвитку закладу вищої освіти, розвиток механізму залучення слухачів вищої освіти, що дозволить у перспективі отримувати більший обсяг ресурсів, у тому числі фінансових, та ефективно із використовувати (Кондур, О., 2017).

Рожнова Т., провівши низку досліджень, представляє модель управління закладом вищої освіти з позиції впливу на цей процес інноваційних технології. Так, на думку науковця, розроблена модель базується на концептуально-цільових, структурно-функціональних, організаційно-діяльнісних та оцінювально-результативних компонентах. При тому, на процес введення в дію окреслених вище компонент впливають такі управлінські інноваційні технології як: інноваційні технології із вирішення актуальних проблем; інноваційні технології управління інноваційними проектами; інноваційні технології із забезпечення довготермінового розвитку інноваційних ідей; інноваційні технології для підтримки освітніх ініціатив та педагогічної творчості; інноваційні технології для проведення навчально-методичних ігор; інноваційні технології для підтримки освітніх ініціатив та належних умов організації навчального процесу у закладах вищої освіти; інноваційні технології для здійснення управлінського моделювання; інноваційні технології для оцінки практичного досвіду та можливостей закладів вищої освіти; інноваційні технології із забезпечення виховної роботи (Рожнова, Т., 2012).

Мета статті – розкрити концептуальні основи застосування інновацій в контексті забезпечення менеджменту закладів вищої освіти.

Відповідно до мети у науковій статті необхідно вирішити такі завдання:
1) розглянути основні аспекти менеджменту закладів вищої освіти;
2) представити менеджмент закладів вищої освіти з позиції застосування інновацій;
3) розкрити модель управління закладом вищої освіти на базі використання інноваційного підходу;
4) визначити залежність менеджменту закладів вищої освіти від впливу на управлінський процес інновацій.

Методологія дослідження
Методологічною основою наукової статті виступають праці вітчизняних вчених щодо проблем застосування інновацій в контексті забезпечення менеджменту закладів вищої освіти та положення Закону України “Про вищу освіту” (2014 р.). Дослідження ґрунтується на системному підході, в рамках якого вища освіта розглядається в якості відкритої системи, яка активно взаємодіє із зовнішнім середовищем. При цьому зміни зовнішнього середовища пов'язуються як із глобалізаційними процесами, так і з швидким розвитком «інформаційного суспільства» та «економіки знань». У процесі дослідження використовувалися наступні методи:
– аналізу та синтезу – для вивчення сучасних наукових підходів до управління закладами вищої освіти в умовах застосування інноваційних інструментів;
– опису, формалізації, узагальнення – для визначення ролі інновацій у менеджменті закладів вищої освіти;
– - спостереження, порівняння та індукції – для представлення практичних засад менеджменту закладів вищої освіти з позиції застосування інновацій;
– структурно-логічний – для виявлення компетентностей у майбутніх управлінців закладу вищої освіти;
– економіко-математичного аналізу – для висвітлення чинників, що впливають на менеджмент закладів вищої освіти.

Виділені методологічні підходи будуються на врахуванні зв'язків теорії та практики, що дозволяє виокремити дійсні проблеми менеджменту закладів вищої освіти та визначити основні способи їх вирішення з позиції застосування інновацій.

Основна частина
Дослідження доводять, що предметом менеджменту закладів вищої освіти виступає вплив теоретичних, методологічних і практичних чинників на формування, розвиток та належне функціонування закладів вищої освіти, виходячи із управлінських дій, здійснюваних не тільки на державному рівні, але і на міждержавному та транснаціональному рівнях (Антонюк, О., 2016).

Відповідно до програми обов’язкової навчальної дисципліни підготовки магістра «ЗП 02 Менеджмент в освіті», розробленої Крижко В. В. та рекомендованої методичною радою Бердянського державного педагогічного університету, кваліфіковане управління закладами вищої освіти на засадах менеджменту вимагає від майбутніх менеджерів (управлінців) оволодіння різними компетентностями, зокрема майбутній управлінець закладу вищої освіти повинен:
1) керувати закладом вищої освіти на засадах етичних, моральних та правових норм;
2) міжособистісно та професійно спілкуватись із усіма учасниками освітньо-виховного процесу;
3) володіти значною культурою мовлення і застосовувати на практиці різні комунікативні стилі;
4) здійснювати професійну діяльність індивідуально, яка має бути спрямованою на отримання та представлення вчасно очікуваного результату;
5) у професійній діяльності керуватись загальними, дидактичними, спеціальними та психологічними знаннями;
6) володіти ресурсами, що необхідні для проведення наукових досліджень;
7) використовувати у навчально-освітній практиці закладу вищої освіти сучасні методи та інноваційні і комунікативні технології, за якими передбачено підготовку студентів – майбутніх фахівців (Крижко, В., 2019).

Згідно статті 34 «Керівник закладу вищої освіти» Закону України «Про вищу освіту» (2014 р.) обов’язки та повноваження управляти закладом вищої освіти покладені безпосередньо на керівника закладу вищої освіти. При цьому, керівник закладу вищої освіти також зобов’язаний підтримувати взаємозв’язки із державними органами та органами місцевого самоврядування, із фізичними та юридичними особами та діяти відповідно до повноважень, які визначені цим законом.

Дослідження засвідчують, що, перш ніж, застосовувати інновації у менеджменті закладів вищої освіти, необхідно досконало вивчити інноваційний потенціал цих закладів. На основі отримання належного рівня інноваційного потенціалу закладу вищої освіти можна приймати управлінські рішення із перспективою досягнення цілей менеджменту.

Варто відмітити, що застосування інновацій у менеджменті закладів вищої освіти дозволить сформувати нові більш інноваційні навчально-освітні програми та використовувати інноваційний підхід до підготовки майбутніх фахівців завдяки застосуванню у навчальному процесі сучасних методів та інформаційних і комунікаційних технологій (Рожнова, Т., 2012).

Застосування інновацій у менеджменті закладів вищої освіти сприяє формування інноваційного механізму управління та підвищує результативність його функціонування. Інноваційний механізм управління закладом вищої освіти має включати форми інноваційних відносин, методику визначення ефективності впроваджуваних інновацій у навчальному процесі, алгоритм формування та використання інноваційних фондів, специфіку інформаційно-технічної бази (Пшенична, Л., 2013).

Окрім того, інновації відіграють в управління закладом вищої освіти роль переходу до системи результативноорієнтованого менеджменту. За дотримання положень такого підходу до управління передбачається здійснення оцінки ефективності функціонування закладу вищої освіти і ефективності професійної діяльності професорсько-викладацького складу працівників.

На сьогодні у практиці управління закладами вищої освіти застосовується сучасні електронні автоматизовані системи. Використання таких систем дає можливість результативно планувати, контролювати і аналізувати діяльність закладів вищої освіти, забезпечує доступність до даних про навчальний процес та, своєю чергою, сприяє захисту цих даних відповідно до вимог чинного законодавства (Січко, Т., Ковальчук, О., 2013).

Як і будь-яка управлінська діяльність, менеджмент закладів вищої освіти з позиції застосування інновацій базується на низці принципів, зокрема на (Сипченко, В., Климова. В., 2019; Сас, Н., 2014): а) принципі систематичності та послідовності управлінського процесу; б) принципі прогнозування та передбачення результатів від застосування інновацій в управлінні; в) принципі цілеспрямованості; г) принципі прискорення, за яким передбачається раціональне та прогресивне використання інновацій; д) принципі матеріально-технічного та інформаційного забезпечення; е) принципі випередження; є) принципі гнучкості; ж) принципі модельованості; з) принципі неперервності інновацій.

При цьому менеджмент закладів вищої освіти з позиції застосування інновацій здійснюється завдяки таким інноваційним інструментам, як інноваційні управлінські технології, інноваційні управлінські рішення та інноваційні організаційні форми управління (Сас, Н., 2014).

Результати опрацювання низки джерел дають можливість представити менеджмент закладів вищої освіти з позиції застосування інновацій у вигляді рис. 1.

Отже, опираючись на інформацію, яка зазначена вище, а також на дослідження, проведене у науковій статті, слід відмітити, що менеджмент закладів вищої освіти (M), як управлінська діяльність, з позиції застосування інновацій, залежить від впливу окремих змінних. Так, математично залежність цього процесу представляється у вигляді формули (1).

Висновки та перспективи подальших досліджень
Таким чином, за результатами розгляду теоретико-методичних та практичних засад менеджменту закладів вищої освіти з позиції застосування інновацій, встановлено, що менеджмент закладів вищої освіти з позиції застосування інновацій являє собою управлінську діяльність керівників закладів вищої освіти стосовно забезпечення розвитку та результативного функціонування закладів вищої освіти, підвищення якості освітніх послуг і покращення навчального процесу.

У ході дослідження доведено, що застосування інновації у менеджменті закладів вищої освіти вимагає досконалого вивчення інноваційного потенціалу цих закладів і тільки тоді можна приймати управлінські рішення із перспективою досягнення цілей менеджменту. Разом з тим, встановлено, що застосування інновацій у менеджменті закладів вищої освіти: забезпечує стратегічне управління закладами вищої освіти на належному рівні; підвищує якість освітніх послуг; сприяє проведенню науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт; підвищує рівень інноваційного потенціалу закладів вищої освіти; забезпечує технологізацію та автоматизацію навчального процесу.

За результатами дослідження з’ясовано, що менеджмент закладів вищої освіти, як управлінська діяльність, з позиції застосування інновацій, залежить від впливу рівня результативності функціонування закладів вищої освіти; рівня професійної діяльності кадрового складу закладів вищої освіти; рівня кваліфікованості кадрового складу закладів вищої освіти; рівня успішності студентів в процесі їх навчальної діяльності; рівня забезпечення закладів вищої освіти ресурсами; рівня інноваційного потенціалу закладів вищої освіти; рівня автоматизації та технологізації навчального процесу.

Література

Антонюк, О. (2016). Менеджмент в освітянській сфері: концептуальні засади. Персонал: журнал інтелектуальної еліти. № 10. URL: http://personal.in.ua/article.php?ida=381 (дата звернення 06.09.2020).

Кондур, О. (2017). Інноваційний менеджмент у системі управління вищим навчальним закладом. Науковий вісник Миколаївського національного університету імені В. О. Сухомлинського. Педагогічні науки. № 4 (59). С. 254–258.

Коробкович, Л. П. (2011). Педагогічні умови моніторингу результативності навчального процесу в системі педагогічного менеджменту приватного вищого навчального закладу: автореф. дис. … канд.. пед.. наук: 13.00.06. Київ. 20 с.

Кратт, О. А. (2011). Реформа менеджменту вищої школи: передумови, специфіка, парадигми. Наукові праці Донецького національного технічного університету. Серія: економічна. Випуск 39–1. С. 200–205.

Крижко, В. В. (2019). Менеджмент в освіті. URL: http:// museum.bdpu.org › Menedzhment v osviti_SO_2019 (дата звернення 06.09.2020). Про вищу освіту: Закон України від 01.07.2014 № 1556-VІІ. URL: http://https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-18 (дата звернення 06.09.2020).

Пшенична, Л. В. (2013). Інноваційна парадигма управління як фактор розвитку вищого навчального закладу. Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології. № 6 (32). С. 316–326.

Рожнова, Т. Є. (2012). Інноваційні технології в управлінні вищим навчальним закладом. Сборнике научных трудов SWorld. № 24 (4). С. 72–80.

Рожнова, Т. Є. (2012). Модель управління вищим навчальним закладом на засадах інноваційних технологій. Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. Педагогічні науки. Випуск 3 (69). С. 145–150.

Сас, Н. (2014). Підготовка майбутніх керівників навчальних закладів до інноваційного управління: стан та перспективи: монографія. Полтава: ПНПУ імені В. Г. Короленка. 336 с.

Сипченко, В., Климова, В. (2019). Управління інноваційними процесами у закладах вищої освіти. Гуманізація навчально-виховного процесу. № 4 (96). С. 139–154.

Січко, Т. В., Ковальчук, О. А. (2013). Електронні системи управління вищими навчальними закладами України. Збірник наукових праць ВНАУ. Серія: Економічні науки. Випуск 4 (81). С. 208–217.

Ткачук, Л. (2017). Стратегічний менеджмент закладу вищої освіти як запорука його успіху. Збірник наукових праць Уманського державного педагогічного університету. Випуск 2. С. 268–276.

Место в рейтинге новостей: 86 місце
Рейтинг: 0 из 5 на основе 0 оцінок
0.0
Актуальність і новизна:
Подача і оформлення матеріалу:

Розміщуючи свою розробку в Педкласі, ви отримуєте:

  • визнання ваших знань, умінь і навичок;
  • зворотній зв'язок від спільноти освітян;
  • можливість використання матеріалів інших авторів;  
  • сертифікат про публікацію матеріалу;
Розмістити

Вам також може сподобатись

Показать больше

Подпишитесь на email рассылку!

Получайте актуальную информацию об образовании в Украине и за рубежом

x
x
Статус користувача