Дезадаптивна поведінка учнівської молоді як соціально-психологічна проблема

Опис матерiалу

Анотація

Висвітлюються особливості соціально-педагогічної діяльності, причини, шляхи та засоби щодо подолання різних форм дезадаптації молоді.

Ключові слова: дезадаптація, соціальна дезадаптація, форма, дезадаптації, засоби подолання.

Постановка проблеми. Для характеристики явищ порушення адаптаційних процесів уведено поняття дезадаптації. Дезадаптація може виникнути внаслідок нетривалих, але сильних впливів середовища на людину чи менш інтенсивних, але триваліших.

Фізіологічні й психологічні ознаки дезадаптації при цьому відповідають ознакам третьої стадії стресу. Соціально-психологічна дезадаптація (франц. des – префікс, що означає знищення, видалення, і лат. adaptatio – пристосовувати) – порушення активного пристосування індивіда до умов соціального середовища засобами взаємодії і спілкування за хибного або недостатньо розвиненого уявлення людини про себе і свої соціальні зв’язки та міжособистісні контакти.

Соціально-психологічна дезадаптація може виникнути внаслідок стресів, фізичних і психічних захворювань, емоційних переживань, конфліктів тощо. Найчастіше вона зумовлює збої у процесі оволодіння особистістю відповідної ролі при входженні в нову соціальну ситуацію, набуття навичок спілкування та взаємодії. Супроводжується незадоволенням своїм становищем у групі, у соціальному оточенні загалом, ефективністю реалізації свого комунікативного потенціалу, зниженням самооцінки, розмиванням індивідуальності, посиленням незадоволеності своїм становищем. Як правило, внутрішній конфлікт особистості між її статусом та домаганнями може спровокувати асоціальні прояви поведінки [2].

Вважати соціально-психологічну дезадаптацію хворобою немає підстав, хоч вона й проявляється в патологічній і непатологічній формах, які суттєво відрізняються за структурою і механізмами. При непатологічній дезадаптації зниження загального рівня адаптації відбувається за рахунок звуження сфери діяльності, спілкування та послаблення їх інтенсивності. Проявом непатологічної дезадаптації є, наприклад, відхилення у поведінці й переживаннях суб’єкта, пов’язані з його недостатньою соціалізацією, соціально неприйнятними установками, різкою зміною умов існування, розривом значущих соціальних відносин тощо. Патологічна дезадаптація супроводжується руйнуванням основних напрямів адаптаційної діяльності, появою патологічних варіантів адаптації. Проявами патологічної соціально-психологічної дезадаптації є агресивна поведінка, суїцид та ін.

Можна виділити три ступені прояву дезадаптації [5]:

– перший – характеризується порушенням процесу адаптації тільки в момент впливу дезадаптаційного фактора;

– другий – характеризується порушенням процессу відновлення адаптаційних функцій організму після впливу дезадаптаційного фактора;

– третій ступінь (дезадаптація) – характеризується порушенням адаптаційних функцій організму в стані спокою без впливу дезадаптаційного фактора.

Наслідки дезадаптації можуть виявлятись у вигляді різноманітних нервово-психічних та психосоматичних захворювань.