Антропологічна концепція в обґрунтування гуманістичних засад сучасного виховання

Опис матерiалу

Анотація
У статті охарактеризована антропологічна концепція, обґрунтована її роль в організації гуманістичного виховання молоді на основі антропоцентризму. Виховання особистості здійснюється завдяки цілеспрямованому впливу суспільних інститутів, що забезпечують відтворення соціально-культурного досвіду в її свідомості, способах поведінки та діяльності. Результати виявляються в її вихованості, що характеризує ставлення людини до самої себе та довколишніх. В основі ставлень – цінності, прийняті в суспільстві. В сучасній ситуації домінантою є формування базових цінностей гуманізму. Принцип людиноцентризму сто-совно освіти об’єктивується нами як особистісно орієнтований виховний процес. В основі антропологічної концепції лежить антропоцентрична модель виховання. Людина в ній – найвища цінність, відкрита система, а головне завдання виховання – створення середовища, сприятливого для саморозвитку кожного. Антропологізм максимально наближається до гуманістичного принципу організації виховання відповідно до законів розвитку особистості, сприяє формуванню у молоді ціннісного ставлення до людини.

У статті охарактеризовано складові антропологічної концепції виховання, особливості процесу гуманістичного виховання школярів.

Ключові слова: антропологізм, антропоцентризм, антропологічна концепція, гуманістичне виховання, гуманістичні цінності, ціннісне ставлення до людини, готовність до активної гуманістичної діяльності.

Постановка проблеми. Проблеми в суспільстві, інтеграція і глобалізація, розвиток технічної цивілізації актуалізують освітні зміни в напрямку гуманізації та антропоцентризму. Наукові дослідження і виховна практика доводять, що людство знаходиться на межі деградації та самознищення, а ціннісне ставлення до людини ще не стало пріоритетним у системі цінностей особистості.

Тому метою статті є актуалізація антропологічної концепції у гуманістичному вихованні.

Аналіз останніх результатів досліджень. О. Безкоровайна, І. Бех, Т. Дем’янюк, О. Коберник, В. Кремень, О. Сухомлинська – учені, яким належить теоретико-методологічна розробка засад гуманістичного виховання.. Обгрунтування антрополого-методологічних концепцій гуманізації належить представникам педагогічної антропології (М. Шеллер, В. Лай, П. Тейяр де Шарден, М. Монтессорі, К. Вентцель, Д. Дьюї, А. Комбс,, К. Роджерс, Л. Толстой, О. Газман, Б. Бім-Бад).

Виклад основного матеріалу. Реформування педагогічної дійсності в руслі ідей нової школи, інноваційні зміни відбуваються на користь антрополого-методологічних засад гуманізації виховання (Неменский,1989). Антропологізм як філософська концепція розглядає явища природи, суспільного життя відносно властивостей і потреб, проголошує непересічну цінність людини.

Сучасна педагогіка трактує антропологічний підхід «антропологічним ренесансом», проте, окремі пошуки й досі не об’єднані ні галуззю дослідження, ні єдиною методологією (Кулешов, 2001: 55). Сучасна антропологія об’єднує більше п’яти напрямків і характеризується методологічним різноманіттям підходів (Кларин, 1994). Проте, це не принижує ролі антропологічних аспектів у визначенні мети виховання, формуванні наукового  образу людини і сучасного реформування освіти в руслі ідей антропоцентризму. Науковці називають антропологізм специфічним станом філософської культури (Максакова, 2001), концепцією, в якій 

всі явища розглядаються залежно від потреб людини (Шаронов, 1997). В антропологічній концепції гуманістичне виховання підсилюється антропологізмом, який розкриває всі характеристики людського буття; максимально наближається до гуманістичного принципу організації виховання відповідно до законів розвитку особистості; визнає домінантами гуманізму унікальність людини, розуміння її свободи й відповідальності, відкриту взаємодію з іншими (Аносов, 2003).

Нами досліджено гуманістичні ідеї В. Бехтерева, П. Каптерева, П. Лесгафта, А. Нечаєва, М. Пирогова, К. Ушинського; охарактеризовано вітчизняні і зарубіжні (А. Дімоз, Ф. Знанецький, М. Мід,) антропологічні концепції виховання (Радіонова, 2000). Згідно теорії компенсаторного виховання (Бим-Бад, 2000) «недостатня людина» негативно впливає на моральний стан суспільства, стає потенційною загрозою духовному здоров’ю нації (Вернадський, 1988). В основі Вальфдорської педагогіки – лежить антропософська концепція розвитку тілесних і духовних чинників і гуманізація педагогічного процесу. Антропоцентрична модель передбачає філософське обґрунтування гуманістичного виховання (Бітінас, 1996; Корнетов, 1994). Особливості виховання ціннісного ставлення до людини в руслі антропологічних ідей представлені в авторських публікаціях (Столяренко, 2017; Столяренко, 2018). З метою визначення підготовленості вихованців до активної гуманістичної діяльності були використані різноманітні методики (Столяренко, 2018). Результати отриманих даних на завершальному етапі оброблені і представлені в таблиці 1.

Висновки. У процесі дослідження було виявлено, що більшість представників експериментальних груп, на відміну від контрольних, оцінила свою готовність до гуманістичної діяльності як вищу середнього та як високу. Виявляли статистичну достовірність відмінностей готовності до активної альтруїстичної діяльності представників обох груп за допомогою критерію ф* Фішера. 

φ1 – значення для експериментальної групи;
φ2 – значення для контрольної групи; n1 –кількість учнів в експериментальній групі; n2 – кількість учнів у контрольній групі. Насамперед, знаходили величину φ, яка відповідає відсотковим часткам для кожної з груп. φ1 = 1,635, φ2 = 1,476. Відповідні значення розмістили у формулі та одержали значення φemp ≈ 2,19. Значення φkrit, відповідні рівням статистичної значущості, дорівнюють: φkrit95% = 1,34,φkrit99% = 2,12. Одержане нами значення φemp > φkrit 99%, тому гіпотезу Н0 можна відхилити. Різниця показників рівнів оцінки готовності вихованців до гуманістичної діяльності у контрольній та експериментальній групах є досить значущою і статистично достовірною. Коефіцієнт такої оцінки представників експериментальних груп у порівнянні з контрольними зріс з – 0,28 на початку дослідження до 0,62 після його завершення, тоді як у контрольних групах лише з – 0,17 до 0,27, що підтверджує робочу гіпотезу про ефективність розробленої програми, комплексу новітніх, інтерактивних форм і методів гуманістичного виховання в експериментальних групах, що дозволяє констатувати ефективність запропонованої моделі виховної системи. (Столяренко, 2017; Столяренко, 2018).

На основі цього робимо висновок, що завдяки запровадженню особистісно-орієнтованої моделі гуманістичної освіти на базі ідей людиноцентризму забезпечується ефективна реалізація завдань гуманістичного виховання молоді, створюються сприятливі умови для формування ціннісного ставлення до людини, активної громадянської позиції учнів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Аносов І. П. Сучасний освітній процес: антропологічний аспект: Монографія / І. П. Аносов. – К. : Твім інтер, 2003. – 391 с.
2. Бим-Бад Б. М. Педагогические течения в начале ХХ в.: Лекции по педагогической антропологии и философии / Б. М. Бим-Бад. – М. : УРАО, 2000. – 192 с.
3. Битинас Б. П. Введение в философию воспитания / Б. П. Битинас. – М. : Фонд духовного и нравственного образования, 1996. – 141 с.
4. Вернадский В. И. Философские мысли натуралиста / В. И. Вернадский. – М. : Наука, 1988. – 520 с.
5. Кларин М. В. Инновационные модели обучения в зарубежных педагогических поисках / М. В. Кларин. – М. : Арена, 1994. – 172 с.
6. Корнетов Г. Б. Цивилизационный подход к изучению всемирного историко-педагогического процесса / Г. Б. Корнетов. – М. : Просвещение, 1994. – 265 с.
7. Кулешов С. В., Медушевский А. Н. Россия в системе мировых цивилизаций: Учеб.пособие / Под общ. ред. О. В. Волобуева. – М. : Изд.-книготорговый центр «Маркетинг», Инф.-издат.агенство «Русский мир», 2001. – 776 с.
8. Максакова В. И. Педагогическая антропология / В. И. Максакова. – М. : Академия, 2001. – 208 с.
9. Неменский Б. М. Новое педагогическое мышление / Б. М. Неменский / Под ред. А. В. Петровского. – М. : Научная мысль,1989. –188 с.
10. Радіонова І. О. Сучасна американська філософія освіти і виховання: тематичні поля та парадигмально-концептуальні побудови. – Харків : ХДПУ, 2000. – 208 с.
11. Столяренко О. В. Виховання у школярів ціннісного ставлення до людини: теоретичний та методичний аспекти: [Монографія]. Кн. 1. Людський вимір: історія, минуле і сучасність / О. В. Столяренко. – Вінниця: ТОВ «Планер», 2017. – 558 с.
12. Столяренко О. В. Виховання у школярів ціннісного ставлення до людини: теоретичний та методичний аспекти: [Монографія]. Кн. 2. Методологія виховання ціннісного ставлення до людини в учнів загальноосвітньої школи / О. В. Столяренко. – Вінниця: ТОВ «Нілан-ЛТД», 2018. – 408 с.
13. Шаронов В. В. Основы социальной антропологии / В. В. Шаронов. – С.Пб. : Изд-во «Лань», 1997. – 446 с.