Українські діти мають серйозні освітні втрати через пандемію COVID-19 та наслідки повномасштабної війни.
Пропущені школярами теми і, як наслідок – не здобуті знання та навички необхідно ідентифікувати й компенсувати, пише УП.Життя із посиланням на освітнього омбудсмена Сергія Горбачова.
"Їх (прогалини у знаннях) мають практично всі українські діти шкільного віку, де б вони не знаходилися", – підкреслив омбудсмен.
Це стосується і дітей, які проживають на підконтрольній території України, і тих, хто знаходиться в окупації або виїхав за кордон.
Представники Сектору освіти Світового банку вважають, що через пандемію та війну освітні втрати в Україні можуть становити понад один рік.
При цьому в Україні на рівні держави відсутні усталені процедури для дослідження рівня освітніх втрат та їхньої компенсації, наголосив Горбачов. І навіть самовідданість педагогів, які проводили уроки на вулиці, з "пунктів незламності" або в укриттях, не покращує загальну картину.
"Світовий банк у своєму огляді зазначає, що їм доводиться відмовлятися від масштабних інвестицій у фізичну інфраструктуру України на користь прямої підтримки процесу викладання та навчання. І радять організувати шкільне навчання де завгодно, на кшталт як це зробила Південна Корея в 1951 році.
Одна з порад Світового банку – зараз зосередитися на оцінюванні втрат, підтримці та репетиторстві, щоб забезпечити досягнення мінімального рівня знань", – наголосив омбудсмен.
На етапі відновлення рівня знань Світовий банк радить приділяти увагу поверненню до навчання, аби подолати прогалини.
У Світовому банку переконані, що економічне зростання України в середньостроковій перспективі вимагатиме значних інвестицій у людський капітал, зокрема у відновлення системи надання високоякісної освіти.
"Важливо пам’ятати, що надолуження освітніх втрат в Україні не є миттєвим процесом, а вимагає довгострокової роботи та взаємодії між державними установами, освітніми установами та суспільством", – підкреслив Горбачов.
Як виміряти та компенсувати прогалини у знаннях школярів на рівні громади або школи?
Омбудсмен також запропонував стратегію вимірювання та компенсації освітніх втрат на рівні громади та/закладу освіти. Зокрема, у відповідному документі він радить зазначити:
Щоб компенсувати прогалини в освіті, необхідно спочатку визначити рівень опорних знань у школярів. Оскільки на державному рівні освітні вимірювання не розроблені і не проводяться, можна скористатися діагностичними тестами з математики й української мови для учнів 5, 7 та 9 класів, які розміщені на сайті Всеукраїнської школи онлайн.
Водночас задля перевірки знань з інших предметів необхідно створити карту опорних знань з кожного предмету.
У ній, на думку омбудсмена, необхідно зазначити головні знання з кожної дисципліни за певний клас. До карти опорних знань мають увійти найголовніші теми (правила, формули тощо), для кожного класу з певного навчального предмета.
Водночас Горбачов закликає вчителів не вдаватися до "предметного шовінізму, який, на жаль, наявний у великої кількості освітян, які вважають свій предмет найголовнішим для дітей".
"Педагоги можуть об’єднати зусилля щодо розроблення карт опорних знань на рівні закладу освіти, методичного об’єднання або окремої громади", – додав він.
Які варіанти компенсації освітніх знань пропонує омбудсмен?
Щоб відповісти на це питання, Служба освітнього омбудсмена проаналізувала напрацювання окремих країн, а також відповідну програму ЮНЕСКО, розроблену для подолання прогалин у знаннях через пандемію.
Зокрема, Горбачов пропонує застосувати програму коригування тривалості навчального року.
Постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 2022 р. № 711 "Про початок навчального року під час дії правового режиму воєнного стану в Україні" було встановлено тривалість 2022/20223 навчального року з 1 вересня 2022 року по 30 червня 2023-го, тобто 175 днів. Така тривалість була і в довоєнні часи, однак у червні школярі фактично не навчались.
Дітей під час такого навчання можна поділити не на класи, а на групи – залежно від рівня знань та рівня освітніх втрат, які мають показати вимірювання. Освітній процес може відбуватися у формі пришкільного табору або навчання з окремих предметів.
Додаткової оплати з бюджету така програма не потребує, адже вчителі забезпечені заробітною платою у червні коштом освітньої субвенції.
Також заклади освіти можуть скористатися програмами надолуження освітніх втрат та корекційними програмами.
Програми надолуження освітніх втрат – це короткострокові програми, які надають учням змогу надолужити матеріал завдяки повторному доступу до нього паралельно з продовженням стандартного навчання.
Корекційні програми орієнтовані на учнів, які мають труднощі в навчанні. У школі їх реалізують як додаткову цільову підтримку за стислим навчальним планом одночасно зі звичайними заняттями. Це можуть бути:
Під час такого навчання учні зосереджуються на формуванні мінімальних навичок та знань, необхідних для адекватного сприйняття матеріалу на рівні класу.
"У закладі освіти такі програми можна впровадити у вигляді факультативу, курсу за вибором або індивідуальних занять, але є проблема оплатити роботи вчителів. У 2023 році обсяг субвенції визначили без врахування додаткових годин навчального плану на окремі предмети, факультативні курси, індивідуальні заняття.
У разі запровадження таких програм оплату можуть здійснювати лише за кошти місцевого самоврядування або за рахунок економії освітньої субвенції", – додав освітній омбудсмен.
Альтернативою вказаним програмам компенсації освітніх знань можуть бути й недержавні, які впроваджують громадські організації. Це, зокрема:
Проєкт "Освітній суп"
Проєкт "Освітній суп" – це безоплатні онлайн-заняття (академічний тьюторинг у малих групах) з урахуванням шкільної програми для учнів та учениць 5-10 класів. Цьогоріч проєкт фокусується на двох предметах – математика та українська мова.
У 2023 році відбуватиметься три хвилі набору:
Інформацію про набір можна знайти в соцмережах ГО "Навчай для України".
Більше деталей у реєстраційній формі за посиланням.
Проєкт "Залишаємось з Україною" від ГО "Смарт освіта"
Цей проєкт не є безпосередньо компенсаційним навчанням, але він дає можливість учням 5-11 класів, які перебувають за кордоном, зберігати зв’язок з Україною та її системою освіти.
Долучившись до проєкту діти матимуть змогу вивчати українську мову, літературу та історію України. Безоплатні українознавчі онлайн-заняття відбуваються ввечері в будні дні та в суботу.
Щоб доєднатися до занять, батьки мають заповнити відповідну форму за посиланням.
"Catch up-класи" на Житомирщині за підтримки ЮНІСЕФ
У Житомирській області в межах крос-секторального проєкту "Catch up-класи" реалізується програма "Спільно до навчання". Вона надає можливості для навчання та розвитку дітей, які мають обмежений доступ до освіти.
В області наразі 419 вчителів із 26 територіальних громад додатково займаються з дітьми у таких "catch up-класах", аби допомогти дітям надолужити пропущений навчальний матеріал. Це вчителі, які проводять заняття з математики, української мови, та психологи, які надають допомогу дітям.
Нині продовжується набір дітей та вчителів до проєкту.
Батьки можуть залишити заявку, аби записати свою дитину до такого "catch up-класу". Заняття безоплатні.
"Україна потребує і надалі потребуватиме ще більше освічених людей, яку їй може дати система освіти та якісне навчання.
Освітні втрати, які мають наші діти через пандемію і війну, вплинуть як на майбутнє кожного громадянина, так і на економіку країни", – підсумував Сергій Горбачов.
Діана Кречетова
журналістка УП.Життя
Получайте актуальную информацию об образовании в Украине и за рубежом