"Без неї не було б… наших мобільних телефонів" - Володимир Співаковський

11 лютого відзначався Міжнародний день жінок та дівчаток – науковців.

Саме так він в ООН і позначений.

Про багатьох багато відомо. Але є чудеса.

Хеді Ламарр – австрійська та американська актриса. І водночас – знаменита Винахідниця.

Без неї не було б… наших мобільних телефонів. Ось як буває.

Народилася у 1914 році. І у 14 років втекла з дому, мріючи зніматися у кіно.

Дебютувала у німецькому фільмі "Geld auf der Straße" (дівчина у нічному клубі, 1930).

Хвилю світової популярності приніс їй чехословацький фільм "Екстаз" (Єва, 1933).

Перша в історії художнього повнометражного кіно десятихвилинна сцена оголеного купання в лісовому озері цілком безневинна за сучасними мірками, але в 1933 вона викликала бурю емоцій.

Картина була заборонена до показу у низці країн і випущена у прокат через кілька років із цензурними купюрами.

Того ж року батьки видають доньку заміж за фабриканта зброї, австрійського мільйонера Фріца Мандла.

Після чотирьох років невдалого шлюбу фрау Мандл робить класичну втечу із замку, підсипавши снодійного покоївці.

На пароплаві "Нормандія" вона вирушає з Лондона до Нью-Йорка. Актрисі не доведеться оббивати пороги в Голлівуді, кінодебют 1933 був занадто гучним, щоб його забули кінематографісти.

Щоправда, щоб не викликати аналогічних асоціацій у пуританської публіки США, їй рекомендують взяти псевдонім Хеді Ламарр. Прямо на "Нормандії" вона підписує найвигідніший контракт із самим засновником студії MGM Луїсом Мейєром.

Новий виток кар'єри розгортається запаморочливо. Загалом Хеді Ламарр заробила на кінозйомках 30 млн. доларів.

За свою кар'єру в Голлівуді актриса зіграла в таких популярних фільмах, як "Алжир" (Габі, 1938), "Леді в тропіках" (Манон де Верне, 1939), екранізації Дж.Стейнбека "Рівнина Тортілья" (Долорес Рамірес, 1942, реж. Віктор Флемінг), "Небезпечний експеримент" (Аліда Бедо, 1944) і епічна стрічка Сесіля де Мілля "Самсон і Даліла" (Даліла, 1949). Остання поява на екрані у фільмі The Female Animal (Ванесса Віндзор, 1958).

Хеді була одружена шість разів, усі шість – невдало, мала трьох дітей.

А ТЕПЕР НАЙНЕЙМОВІРНІШЕ.

Між зйомками, читаючи газети, особливо про все, що стосувалося війни, яка розпочалася у світі, і Австрії – її батьківщині, вона шалено за все переживала.

Особливо її жахнула одного разу звістка про те, як німецька торпеда потопила корабель, повний дітей.

Інша б на її місці просто попереживала.

А Хеді (!) кинулася вивчати - що являють собою торпеди, як вони влаштовані і чи не можна їх під час руху перепрограмувати і перенаправляти.

А тепер – увага! У неї взагалі не було жодної освіти! Ні театральної, ні політехнічної. Жодної.

Єдине, що вона чіпко пам'ятала, як у період першого шлюбу, слухала розмови чоловіків за столом, які постійно обговорювали зброю.

Вона швидко вивчила все про торпеди, шифри, програми і в 1942 розробила і запатентувала систему, що дозволяє на відстані управляти торпедами.

Методом стрибаючих частот. Щоб торпеду не можна було засікти.

Цінність технології "частот, що стрибають" можна оцінити хоча б за тим безпрецедентним фактом, що 9 листопада - день її народження в США і в усіх німецькомовних країнах тепер святкується як День Винахідника.

Без винаходу Ламарр зараз не літали б військові супутники і не працювали стільникові телефони стандарту GSM.

1967 року випустила мемуари "Екстаз і я". Дожила до 86 років.

Головне – показала, як можна побудувати своє життя – об'ємно, різноманітно для себе та з користю для людства.

А також те, які бувають неймовірні історії та чудові люди, які силою свого духу, розуму та креативності рухають прогрес.​​​​​​​

​​​​​​​

Володимир Співаковський