"За навчання одного учня молодий учитель отримує 2 гривні 31 копійку" - Володимир Онацький

Про грошову компенсацію за дистанційне навчання.

Звернутися до арифметики змушує мене петиція пана Удота, який вимагає від Президента встановити батькам компенсацію у розмірі не менше, ніж 35 відсотків від ставки вчителя за те, що діти навчаються дистанційно.

Питання учительських зарплат завжди залишається в полі зору суспільства. Уряд так часто розказує про грошове забезпечення педагогів, що аж перестав озвучувати реальні освітянські ставки. Я розумію заздрість автора петиції, жертви урядової пропаганди, адже він точно думає, що з приходом нової влади мінімальна ставка учителя стала 4000 у.о. І лише в цьому році вона вже зросла на 20 відсотків, а до кінця року зросте ще на 9 відсотків. При цьому, пан Удот точно знає, що молоді педагоги додатково до 4000 у.о. отримали від уряду по 21000 гривень і в 2019, і в 2020 роках.

Автор петиції, безумовно, правий. При дистанційному навчанні батькам доводиться більше уваги приділяти своїм дітям. І батьки заслуговують на компенсацію з боку держави. І хоча зараз учні просто на канікулах, пан Удот вже подумки рахує, скільки ж отримає, якщо від вчителів відняти, а батькам додати.

Тож перейдемо до реальної арифметики, покопирсаємось в учительському гаманці. Учителю-початківцю нараховують зарплатню 6000 гривень на місяць, після сплати податків він отримає за проведених 72 уроки з 30 учнями 5000 гривень. Отже, виходить, що за навчання одного учня на одному уроці педагог отримує 2 гривні 31 копійку.

Автор петиції, треба віддати йому належне, погоджується з тим, що вчителю потрібно все-таки щось заплатити за роботу і претендує лише на 35 відсотків. Отже, за час роботи батька з дитиною держава має компенсувати йому майже 81 копійку за кожну годину. Подальші розрахунки мабуть не потрібні.

Я за те, щоб сім'ї з дітьми отримували від держави допомогу і не лише в період локдауну. Однак, я категорично проти подібних нападок на педагогів. Учителі знаходяться в зоні ризику постійно: в кабінетах немає відстані 1.5 метри між присутніми, діти перебувають без масок, провітрювання здійснюється через кожні 45 хвилин, а щоб захворіти, достатньо 15 хвилин спілкування у замкнутому просторі. І навіть у червоній зоні вихователі та вчителі початкових класів продовжують приймати діток в навчальних закладах. На жаль, деякі батьки починають усвідомлювати реальність загрози лише тоді, коли діти приносять хворобу додому і починає хворіти вся родина. Тож будьмо здорові, толерантні. Бережімо себе!

Володимир Онацький