Як зміна навчального закладу може вплинути на емоційний стан дитини?

Зміна навчального закладу не проходить для дитини без наслідків. Відповідно до статистики, за 11 років навчання деякі учні змінюють школу щонайменше 2 рази. Дорослі вважають, що в такий спосіб можна подолати певні труднощі в освітньому процесі та покращити гармонійний розвиток дитина. Наскільки виправдана така міра, та як впливає зміна школи на емоційний стан дитини?

Як зазначають психологи, адаптація до школи вважається одним із найскладніших процесів для дитини будь-якого віку. Дитина 6-7 років, яка переживає чергову вікову кризу, піддається додатковому стресу, пов’язаному з початком навчання у школі, що супроводжується певними змінами соціальної ситуації. До першокласників прикута особлива увага шкільних психологів, які допомагають їм адаптуватися до нових умов та режиму дня. У свою чергу їм не треба вливатися в новий колектив. Вони самостійно його створюють.

Інша річ стосовно учнів, які переходять до нової школи. Тут вони мають влитися у сформований колектив, в якому існують власні правила та лідери. Може скластися ситуація, коли новий клас не охоче приймає новеньких. Найгіршим наслідком може бути шкільний булінг. Сучасні діти бувають достатньо жорстокими. Вони полюбляють перевіряти новеньких на міцність, застосовуючи психологічне насильство або навіть фізичну силу. Такі інциденти обов’язково матимуть негативні наслідки, які в першу чергу зобразяться на психіці дитини.

Не зважаючи на негативні фактори, перехід до нової школи, дасть можливість дитині розширити круг знайомств, потоваришувати з новими дітьми, побачити іншу модель колективу, нові правила поведінки та вибудувати власні.

Психологи зазначають, що перехід до нової школи має бути вимушеним кроком, що може статися в результаті переїзду родини або через конфліктні ситуації з вчителями чи однокласниками. Також слід зауважити, що зміна місця навчання і колективу під час бурхливої вікової кризи може мати досить негативні наслідки. Це може спровокувати серйозний опір зі сторони дитини та призведе до погіршення дитячо-батьківських відносин. До того ж вона й так знаходиться у постійному стресі через вікові зміни, а додаткові навантаження можуть спустошити її внутрішній ресурс.

Існують певні рекомендації задля пришвидшення та покрашення адаптивного періоду.

Батьки мають заздалегідь підготувати дитину до думки, що їй необхідно буде змінювати школу, та пояснити, чому це відбудеться. Якщо дитина не буде знати причини, в неї виникне почуття провини або страх, що з нею щось не так. Важливо зазначити точну дату.

Бажано попередньо навідатися до закладу освіти з метою ознайомлення з будівлею, класним керівником та можливо, однокласниками.

Під час зміни навчального закладу слід враховувати вікові особливості дитини. Коли мова йде про молодшого школяра, для якого провідною діяльністю є навчання, необхідно проаналізувати організацію освітнього процесу в школі, ознайомитись з педагогічним складом, умовами навчання.

Перехід до нової школи підлітка є зовсім іншою історією. Для тинейджера провідною діяльністю є інтимно-особистісне спілкування з ровесниками. Дитина буде гармонійно розвиватися за умови наявності друзів та можливості нормально спілкуватися з однолітками.

В ситуацій, коли у підлітка сформовані нормальні дружні взаємовідносини з однокласниками в старій школі, перехід до нової спричинить певний стрес. Звісно, краще залишити все без змін. Але, якщо це неможливо, батькам слід бути особливо уважними до потреб дитини у спілкуванні зі старими друзями та сприяти збереженню дружніх відносин. До них можна їздити, або запрошувати в гості.

Також дорослим необхідно допомогти дитині адаптуватися до нового колективу. Для цього важливо, що у сім’ї були довірливі відносини. Тоді дитина зможе поділитися власними переживаннями, розказати про свої емоції та страхи.

Перехід до нової школи провокує серйозний стрес для дитини. Краще уникати такої ситуації. Але, якщо цього не можливо зробити, батьки мають бути особливо уважними до дитини в період адаптації на новому місці, слідкувати за її поведінкою, допомагати розвивати комунікативні навички та сприяти налагодженню взаємовідносин між однолітками.