Пошук по сайту

Проблеми в науковій сфері та шляхи їх розв’язання

Освіта в Україні

Наука

Під час засідання Національної ради з питань розвитку науки і технологій, що відбулося 12 січня 2021 року, Міністр освіти і науки України Сергій Шкарлет зауважив, що одним із пріоритетних завдань Міністерства є створення законодавчої бази задля зміцнення  ланцюга «освіта – наука – інновації – економіка».

Він зазначив, що наукова галузь в Україні є досить великим сегментом економіки. Однак з кожним роком спостерігається негативна динаміка зменшення кількості організацій, які займаються науково-технічною діяльністю, відповідно скорочується кількість наукових працівників.

Очільник Міністерства освіти і науки окреслив головні проблеми науково-технічної галузі та  назвав шляхи задля їх розв’язання.

Він зауважив, що наукова сфера наразі має вкрай низький рівень фінансування, не зважаючи на позитивну динаміку в поточних цінах впродовж останніх років. Водночас обсяг витрат на дослідження та розробки з урахуванням індексу інфляції у 2019 році складав лише 60% від рівня 2013 року. Наукоємність ВВП стрімко зменшується – з 0,70% у 2013 році до критичних 0,43% у 2019 році. Відповідно до статистики, частка обсягу витрат на дослідження у ВВП країн ЄС у середньому становила 2,13%.

Сергій Шкарлет наголосив, що у бюджеті на 2021 рік передбачається збільшення низки видатків на науку, що є першим кроком на шляху до забезпечення належного фінансування науково-технічної діяльності.

Він повідомив, що  на виконання досліджень і розробок в межах базового (або інституційного) фінансування передбачається найбільший обсяг бюджетних коштів, водночас рівень більш ефективного програмно-цільового фінансування залишається вкрай низьким.

Отримуйте актуальні новини освіти

Він звернув увагу на існування великої частки фундаментальних досліджень у загальному обсязі наукових робіт, що фінансується за рахунок бюджетних коштів. На фундаментальні дослідження припадає 62% робіт, а на науково-технічні розробки - 2%, що свідчить про невиправдане використання коштів через недостатню кількість висококваліфікованих фахівців та застарілу матеріально-технічну базу вітчизняних наукових установ.

«Частка держави у фінансуванні сфери досліджень у більшості економічно розвинутих країн становить у середньому 30%. Це значно менше, ніж в Україні. Вкрай необхідно, щоб ці кошти використовувалися максимально ефективно як для соціогуманітарного, так і економічного розвитку країни. Підготовка нового переліку пріоритетів і, що найважливіше, оновлення засад їх формулювання є одним з найбільших викликів для Міністерства, який маємо подолати протягом цього року», – зауважив очільник МОН.

Іншу проблему він вбачає у недостатньому попиті на результати вітчизняних досліджень з боку реального сектору економіки, що не дозволяє компенсувати вкрай низький рівень бюджетного фінансування наукової сфери в Україні. На шляху розв’язання проблеми МОН за участі наукової спільноти та інститутів громадянського суспільства готує зміни до Закону України «Про наукову та науково-технічну експертизу», нове Положення про акредитацію експертів та Методики проведення експертиз за різними напрямами.

Іншою проблемою наукової сфери є невідповідність технологічних розробок потребам ринку та конкурентного ринкового середовища. Також суб’єкти підприємницької діяльності не мають реальних стимулів задля  інвестування в прикладні наукові дослідження та розробки. Задля покращення ситуації Уряд має створити механізми, які б спонукали українську промисловість використовувати наявні й замовляти нові вітчизняні розробки, а вчених – більш ефективно співпрацювати з підприємницьким сектором.

Один з таких механізмів передбачений у законопроєкті про внесення змін до ЗУ «Про державне регулювання діяльності у сфері трансферу технологій», відповідно до чого виконавцям окремих великих проєктів зі створення наукоємної продукції передбачена  допомога, що виражається у субсидіюванні високотехнологічних підприємств, які виступатимуть замовниками, співвиконавцями й виробниками нової продукції. Така підтримка сприятиме зацікавленості бізнес-сектору та має позитивно позначитися на якості результатів і гарантії їх впровадження.

Очільник МОН зауважив, що стратегічним напрямом розвитку конкурентоспроможності національної економіки має стати активна діяльність з комерціалізації наукових розробок, оскільки наразі через відсутність необхідного фінансового забезпечення для виконання досліджень у більшості наукових організацій і закладів вищої освіти виникає необхідність у комерціалізації наукових результатів задля подальшого функціонування та розвитку.

Сергій Шкарлет зауважив на необхідності перегляду та осучаснення показників результативності наукової сфери. 

Теги:
Читайте також:

"“Долаємо стреси разом”: онлайн-курс для батьків (як впоратись зі стресом самому і допомогти дітям)"

"На скільки встановлений прожитковий мінімум у грудні відрізнявся від фактичного?"

"Онлайн-конференція для освітян «Мирна школа»"

Коментарі {0}

Чтобы оставить свой комментарий, необходимо зарегистрироваться.

Опитування
Як ви оцінюєте роботу Шкарлета С.М.
Інші новини