UA Рус

Нова редакція Українського правопису: Кардинальних змін немає

Нова редакція Українського правопису: Кардинальних змін немає

Кабінет міністрів 22 травня затвердив нову редакцію українського правопису.

У пояснювальній записці проекту постанови уряду йдеться, що потрібно уніфікувати вживання нових мовних форм. Адже орієнтири суспільства змінилися з українсько-російської двомовності на українську мову як єдину державну. Детальніше про деякі зміни Українського правопису — у сюжеті Радіо НВ.

Нова редакція Українського правопису взяла за основу українську правописну традицію, а також врахувала новітні мовні явища. Сучасна редакція повернула деякі особливості правопису 1928 року, а також відреагувала на зміни в сучасній мовно-писемній практиці.

Зміни у правопис внесли, тому що вони набули поширення у суспільному, науковому і культурному житті

Зокрема — щодо слів іншомовного походження. Тепер розширено межі використання орфографічних варіантів. Наприклад, звук, який позначається англійською літерою -g у прізвищах та іменах людей можна передати як буквою -г так і буквою -ґ. У випадку застосування букви -г відбуватиметься адаптація до звукового ладу української мови. Буква -ґ буде імітацією іншомовного звуку.

У новому правописі також закріпили тенденцію до утворення фемінітивів. Зміни у правопис внесли, тому що вони набули поширення у суспільному, науковому і культурному житті. Уніфікація витіснить із вжитку численні паралельні форми та їх графічне передавання, а також подолає суперечності між правописом і мовною практикою.

Ще чотири роки тому над новою редакцією українського правопису почала працювати Комісія з питань правопису. До її складу увійшли 25 науковців та науковиць. Серед них — представники Академії Наук, університету імені Тараса Шевченка, Одеського національного університету імені Мечникова, Києво-Могилянської академії, Харківського національного університету імені Каразіна, Львівського національного університету імені Івана Франка.

Правопис не може бути вичерпним, втім кодифікує найбільш поширені або спірні орфографічні положення, йдеться у пояснювальній записці до постанови Кабміну.

 

Dodatok 1- (1) from Piter234903

Кардинальних змін немає

Кардинальних змін, що потребують перенавчання — немає. Але збільшилася кількість варіантів написання, роз’яснила у коментарі Радіо НВ членкиня комісії, завідувачка відділу стилістики та культури мови Інституту української мови національної академії наук Світлана Єрмоленко.

Дозволено використовувати два варіанти закінчення слів у давальному відмінку. Вони можуть бути -ові, -еві або -у, -ю. Деякі закінчення у родовому відмінку також зробили другим можливим варіантом. Наприклад, у таких словах як повісті, совісті, мужності дозволити закінчення и: совісти, повісти, мужности.

У новий український правопис включили фемінитиви

Втім, лише для художніх текстів. В офіційному стилі залишиться традиційний варіант із закінченням і. Також у новий український правопис включили фемінитиви, розповіла мовознавиця.

Чітких правил не прописали, втім зазначили, що іменники в українській мові відображають тенденцію створення граматичного жіночого роду.

«Не всі іменники, не всі форми дозволяють утворювати фемінітиви, але тенденція така є, і правопис відбив цю тенденцію. Але такої „зобов'язалівки“ немає. Ми фіксуємо те, які тенденції є у мові. А практика-то каже: от будуть словники, їх укладають, редагують, сперечаються, чи буде прем'єрка, чи не буде прем'єрка. Ми ж звикли до того, що секретарка є, друкарка є, вчителька є», — зазначила Єрмоленко.

Косметичні новації

Переважна більшість членів комісії не підтримували суттєві зміни в український правопис. Тому, здебільшого вносили лише косметичні новації, розповів у коментарі Радіо НВ доктор філологічних наук Олександр Пономарів.

На думку професора, змін, яких дійсно потребував правопис, не ухвалили. Пономарів вважає, що варто було б змінити написання слова лауреат: замість літери -у писати -в, тому що це слово латинського походження, що означає увінчаний лаврами. Натомість залишили російськомовний варіант, зазначив Пономарів.

Потрібно було також дозволити відмінювання таких слів як пальто, кіно, ситро, метро, депо, додав професор. Втім, як і 70 років тому, залишили відмінювання лише для слів пальто і ситро.

«Чому у нас відмінюється тільки пальто, яке Павло Григорович Тичина, коли був міністром освіти і підписував правопис 1946 року, він єдине це слово відстояв, що його потрібно відмінювати. А потім ще пізніше колись додали ситро. Всі ці іменники на -о повинні відмінюватися. У нас вони всі колись відмінювалися як і у всіх слов’янських мовах, крім російської. Я вийшов з кіно — це все одно що я виглянув з вікно», — зазначив Пономарів.

За новими правилами, слово пів треба писати у всіх випадках окремо. Тому що це іменник, який означає половину. Раніше пів- писали через дефіс, з апострофом і разом. Також домовилися щодо кличного відмінку ім'я Ігор. Правильно буде звернутися Ігорю.

Джерело

Опубліковано:
Освітній портал
Редакція сайту не є автором статті, тому всі його джерела належать автору самої статті
0.0
Актуальність і новизна:
Подача і оформлення матеріалу:


Вам також може сподобатись

Показати більше

Нещодавні матеріали бібліотекки

Показати більше

Підпишіться на email розсилку!

Отримуйте тільки свіжу і цікаву інформацію про новини освіти в Україні та за кордоном

Новина додадана до збережених

Перейти до кабінету
x
x
Статус користувача