Пошук по сайту

Навчатись доведеться протягом життя - Микола ХОМЕНКО

Освіта в Україні

Блоги

"Мы все учились понемногу, чему-нибудь и как-нибудь".

Понад 200 років пройшло з тих часів, коли були написані ці слова, але неоднозначність сприйняття зберігається. Добре це чи погано, коли навчалися "понемногу", але з’являлися такі генії? Гусяче перо, чорнильниця, книга і свічка. Вчитель – головне безальтернативне джерело знань.

Сьогодні вже час не той і пріоритети інші, і, безумовно, відсутня монополія на знання. "Google" незримо визначає і розширює можливості людей молодих і не зовсім. Це прогрес? Безумовно. І як би ми не шукали недоліки в цьому – відсутність живого спілкування, забута таблиця множення, нерозгаданий кросворд і, як співає відомий бард в "Канатчикових дачах", "достатньо вирвати штепсель" і пропала інформація… Десь так. Це все спроба пояснити те, за чим ти не встигаєш, чого не можеш не враховувати, а тим більше зупинити.

Старше покоління пишається тим, що отримали освіту, професію, яка дозволила попрацювати за фахом все життя. Сьогоднішній випускник не може цим хизуватись – навчатись, і тим більше перевчатись, доведеться протягом усього життя, це доля кожного з них. Так що слова літературного класика, викладені вище, напевно, значною мірою стосуються сьогодення.

Кожний уряд, який приходить, починає з найпростішого – оптимізації. Впевнений, що і цей не буде виключенням. Це здається просто – скоротив, об’єднав. Мотиви, як завжди, відомі – європейський вибір, політична доцільність, економічна ефективність. Наше суспільство, особливо освітянське, на це особливо не ведеться. Результат від цього, скажемо відверто, не дуже.

Що можемо очікувати в  майбутньому? Керуючись постулатом "нет пророка в своем Отечестве", звернемося до світового досвіду, враховуючи, що окремі країни, за свідченням політологів, обганяють нас на 20, а деякі і на 30 років. Чого там побоюються? Якщо ми реально відчуваємо відтік фізичного потенційного студента за кордон, то вони стривожені появою віртуальних освітніх програм Оксфорда, Гарварда, Кембриджа, Сорбонни, конкурувати з якими університету навіть середнього рівня досить складно. Україна не виключення. Зростає попит на різноманітні освітянські електронні платформи, як вітчизняні, так і закордонні.

Молодь в пошуці. Звичайно, все це не може з часом не позначитись на тривалості навчання і, насамперед, університетського.

Як наслідок, запровадження індивідуального графіка навчання студентів, широке використання електронних ресурсів, вебінарів, тренінгів. Все більше студентів, які навчаються, працюючи. Чи можливе в майбутньому скорочення навчального аудиторного тижня? Думаю, що так. Головне – бути мотивованим.

А мотивація для студента і викладача мало в чому відрізняється – гідний рівень життя сьогодні і в майбутньому.


Микола ХОМЕНКО

Теги:
Читайте також:

"Пілотна сертифікація вчителів початкової школи"

"Опитування директорів про проблеми на роботі"

"МОН: початок дослідження ефективності НУШ"

Коментарі {0}

Чтобы оставить свой комментарий, необходимо зарегистрироваться.

Опитування
Як ви оцінюєте роботу міністерки освіти
Інші новини