Пошук по сайту

Департамент освіти Києва: пропонуємо зменшити навантаження на випускників

Освіта в Україні

ЗНО

Блоги

ДПА

Директорка департаменту освіти і науки Києва Олена Фіданян зазначає, що столичним школам пропонується до кінця квітня закінчити навчання нового матеріалу випускниками, а в травні зосередитись на повторенні певних предметів залежно від профілю майбутнього навчання.

Про це вона написала для ZN,UA.

"Наче тільки вчора нас тішило 1-ше вересня, а вже наближається завершення навчального року. Тривожно. Багато незрозумілого, і це постійно спонукає нас рухатись у напрямі вдосконалення. Знову чекаємо рішення про те, як складатимуть випускні іспити (ДПА) наші одинадцятикласники.

Ну гаразд, торік «зараза» була несподіванкою для всього світу, а що цього року? Що ми зробили за рік, аби стало зрозуміліше, як рятувати освітній процес? І що ще потрібно зробити?

Отже, що ми змогли зробити?

Отримуйте актуальні новини освіти

По-перше — посилили безпечність, напрацювали правила життя в нових, обмежених карантином умовах: навчилися посиленої гігієни та носіння масок; відпрацювали систему санітарної обробки дитячих приміщень; навчилися заходити до дитячих установ, користуючись усіма наявними входами; обмежили доступ до приміщень шкіл чи садочків для сторонніх і навіть несторонніх осіб; двічі переформатували харчування.

По-друге (хоча, напевно, має бути «по-перше»): ми постійно з коліс удосконалюємо, змінюємо, шліфуємо, індивідуалізуємо освітній процес. Не маючи часу на примірку, глибокі дискусії й аналітику. І виходить, що в усій цій коловерті якось забувається: головне в освіті — правильно вибудувана система навчання. Забувається, що які знання отримає дитина сьогодні, такого лікаря, вчителя, інженера... отримає суспільство згодом. І це не гасла. Втрата знань — це втрата поколінь, втрата у розвитку всієї держави.

Режим роботи цього навчального року нагадував танго: плавні розмірені рухи з різкими поворотами й вигинами. Ми, як і всі галузі, продовжуємо залежати від епідситуації в місті, від кількості вільних ліжок у лікарнях… Такого я не пам′ятаю за всі роки своєї роботи в освіті.

Але що ж нам вдалося в освітньому процесі?

Кожен заклад освіти розробив свою індивідуальну траєкторію руху на різних рівнях епіднебезпеки. І тут мається на увазі не місто чи країна загалом, а щоденний стан речей в окремому садочку чи школі, в окремому колективі. Саме педагогічним колективам довелося приймати рішення, брати відповідальність за те, як їхня школа захистить дітей і вчителів, забезпечить навчання. Не кивати на чиновника, не чекати папірця з підписом і печаткою, а міркувати й діяти. Комусь це вдалося краще, комусь — гірше.

Ми зрозуміли, що дистанційка для малечі — це самообман дорослих. Не можуть малюки повноцінно навчатися, не маючи прямого контакту з вихователем/учителем. Крім того, не всі батьки мають змогу залишитися з дитиною вдома, якщо дитяча установа закрита. Дехто працює. Саме тому вихованців садків та учнів початкових класів переводимо на дистанційку лише за надзвичайних обставин. Дитячі установи можуть бути відкриті навіть у «червоній» зоні. Але зараз ми входимо у жорсткий локдаун і тимчасово закриємо і їх.

Ми структурували навчальний рік за іншим принципом. Система навчання залишилася семестровою, а ось акценти змістили, коли бути більш точними — посилили. Визначили категорії особливої освітньої уваги за семестрами: в І семестрі в особливому фокусі уваги — новостворені колективи (1-й, 5-й, 10-й класи); у ІІ семестрі — випускники (4-й, 9-й, 11-й класи). Весь навчальний рік працювали в різному форматі: очно/змішано/дистанційно.

Навчилися робити безперервним процес навчання як у шкільних стінах, так і за їх межами. Кожна школа визначилася з е-ресурсом, який є базовим для роботи в дистанційному форматі. Наповнюємо скарбнички власним досвідом і досвідом роботи колег. Продовжуємо нарощувати банк телеуроків. Тепер уже маємо їх понад 400 з 19 предметів. Ще не зовсім успішно, та все ж упровадили електронні журнали на рівні початкової школи. Це інструмент дистанційного адміністрування, можливість швидкого контактування з батьками учнів. Розуміємо, що без такого контакту освітній процес не відбудеться. Нам як ніколи потрібні взаєморозуміння та підтримка батьків, адже сьогодні в ролі учнів опинилися і діти, і батьки, і вчителі.

Усе нове — призабуте старе. Ми згадали про уроки Василя Сухомлинського на свіжому повітрі. Трішки видозмінили підхід і активно у вересні (доки було тепло) використовували вуличний шкільний простір для проведення уроків. Плануємо відновити цю практику навесні, щойно потеплішає.

Взагалі графіки роботи закладів змінилися радикально. Вони залишилися в рамках, визначених Санітарним регламентом, і перший урок уже часто-густо не розпочинається в один і той самий час для всієї школи  о 8:30. Та й тривалість уроків тепер змінено. Вона значно різниться: очне навчання — (зазвичай 45 хвилин, окрім перших класів), дистанційне — (від 15 до 25 хвилин). Частина предметів періодично інтегрується, частину — учні відпрацьовують через проєктну діяльність. У хід пішли принципи модульного навчання.

Отримуйте актуальні новини освіти

Ми зрозуміли, що дистанційний режим навчання не передбачає проведення всіх уроків за розкладом під керівництвом учителя. Це може бути урок самостійної (або з групою однокласників) роботи над проєктом. Або ж після поясненої педагогом теми уроку (20 хвилин) — самостійне виконання вправ решту 25 хвилин. Поняття уроку видозмінилося, як його тривалість, так і етапи. Нас більше не здивуєш «перевернутим уроком». Усе кружляє навколо дитини та вчителя з такою швидкістю, що інколи хочеться волати про передих. Головне — мотивувати учня до самостійного навчання, бажання вчитися й досягати результату, а вчитель — завжди поряд, він веде.

Канікули ми теж навчилися запроваджувати по-різному: для учнів початкових класів — в один період, для середньої та старшої — в інший. Чи добре це? Ні. Чи це зручно і є тією зміною, яку варто впровадити назавжди? Ні. Це тимчасова вимога. Реагування на ситуацію задля захисту і збереження життя людей.

Цього навчального року ми продумали й провели міський етап шкільних олімпіад із 15 навчальних предметів теж дистанційно. Не все склалося так, як планували. Та й почнімо з того, що ми були вимушені назвати ці знаннєві змагання інакше. Алгоритму проведення дистанційних предметних олімпіад держава не розробила. Тож, щоб спробувати свій варіант, ми назвали їх Інтелектуальними змаганнями учнів «Ерудит-2021». Понад 10,5 тисячі учнів 7–11-х класів зголосилися взяти в них участь. Школярі змагалися з фізики, іспанської та англійської мови, офісних технологій, економіки, географії, біології, екології та математики. Найбільше зареєстрованих було на математику, українську мову та літературу, біологію, англійську мову. Особливої організації потребували Інтелектуальні змагання саме з цих предметів: учасників із різних паралелей довелося розводити не тільки в часі, навіть у днях проведення, оскільки на англійську мову, наприклад, зареєструвалося понад 1800 учнів. Це теж досвід, яким ми можемо скористатися для розробки проєкту проведення олімпіад (інтелектуальних змагань) у дистанційному режимі.

Які зміни пропонуємо наприкінці навчального року?

Дати волю одинадцятикласникам. Ідеться не про дозвіл пропускати чи прогулювати уроки. Мова про академічну свободу: свободу вибору власної освітньої траєкторії в останній місяць навчання у шкільних стінах. Як це? Про що це?

Ми пропонуємо тим, хто сьогодні до цього готовий, ревізувати навчальні програми й завершити вивчення нового матеріалу для випускників 11-х класів до кінця квітня. Бо вже багато років ми заплющуємо очі на абсурдну ситуацію: за шкільною програмою, одинадцятикласники до кінця навчального року мають опановувати певні теми, вивчати й повторювати матеріал, а насправді вже на початку травня вони складають ЗНО з усього вивченого матеріалу.

Ми пропонуємо провести навчальний процес у травні за принципом освітнього трансформера, розбивши випускників не за класами, а за групами, з урахуванням обраного ними профілю подальшого навчання вже за межами рідної школи; дні перед ЗНО перетворити на дні предметного занурення (колись це називалося консультаціями перед екзаменом).

Ви запитаєте: що ж тут нового або дивного? Майже нічого, крім того, що ми з вами маємо реальну можливість у травні зменшити для учнів кількість предметів для вивчення враховуючи індивідуальну потребу кожного з них для завершення навчання у школі (отримання свідоцтва) та максимального підвищення шансів вступу до обраного випускником закладу вищої освіти (ЗНО). Сьогодні тижневе навантаження на випускника становить до 36 годин на тиждень (пам’ятаємо, що в дорослих воно 40 годин). За умови організації шкільного навчального трансформера реально зменшити навантаження на школяра до 12 годин, які є для нього пріоритетними, зберігаючи при цьому вчительське навантаження та заробітну платню згідно з тарифікацією.

Звісно, такі зміни варто було запровадити на всю останню чверть. Ми відверто говорили про це з директорами столичних шкіл. У Києві є колективи, які ще до COVID-19 зайнялися розробкою власної шкільної моделі навчання випускників. Успішно практикують її вже не один рік. Після бурхливих обговорень вирішили, що розпочнемо покроково — спробують лише ті, хто впевнений, що це посильно для педагогічних колективів.

Отримуйте актуальні новини освіти

Умови дистанційного режиму навчання наштовхують на думку, що нам шалено не вистачає 12-го року навчання. Маємо бодай спробувати й порівняти знаннєві результати. Без зайвого крику, популізму. Ми маємо рятувати своє майбутнє. Воно в руках тих, хто сьогодні навчається в середній школі. Саме їм загрожує системне накопичення НЕзнань, якщо ми, дорослі, не обʼєднаємо свої зусилля задля майбутнього нашого суспільства.

COVID-19 продовжує випробовувати нас і навчати. Він дає нам до рук нові педагогічні інструменти, окремі з яких назавжди увійдуть у наше освітянське життя, змінюючи нашу вчительську свідомість, шліфуючи нашу майстерність, розвиваючи кожного з нас як особистість. Він не відступає, а отже зміни неминучі. Не треба сидіти й чекати. Упевнена: значно цікавіше крутитися у вирі подій, змінювати і змінюватися.

Здоров’я нам усім!"

Теги:
Читайте також:

"Коли відкриються дитсадочки в Києві?"

"Що має бути в шкільному медпункті?"

"Онлайн -опитування про рівень задоволеності дистанційним навчанням у вишах"

Місце в рейтингу новин: 3037 місце
Рейтинг 0 из 5 на основе 0 оцінок
Коментарі {0}

Чтобы оставить свой комментарий, необходимо зарегистрироваться.

Опитування
Як ви оцінюєте роботу Шкарлета С.М.
Інші новини