Пошук по сайту

Чому нашому люду не живеться так добре, як "там"? - Володимир Бєлий

Освіта в Україні

Освіта за кордоном

Блоги

Все тому, що наших школярів не «на те вчать», адже кожен живе так, на «що вивчився».

Треба бути або сліпим, або відверто лицемірним, щоб не визнавати разючої різниці між випускниками пострадянських і західних закладів середньої освіти.

А вона виникає з того, що «там» зміст і формат освіти є яскраво вираженим як освіта продуктивного спрямування (вчаться на застосуванні знань), а у «нас» досі система загальної середньої освіти спрямована на відображення знань.

А це, у свою чергу, перманентно зберігалося і зберігається кожною нашою урядовою/президентською командою, які приходили до влади, бо ж так можна освіту «забезпечувати» задешево, тобто і настільки слабкими вчителями, яких би «там» ніколи б не дипломували.

Адже продуктивно спрямоване навчання здатні забезпечувати лише вчителі, які здатні не лише розповідати про свій предмет (часто зачитуванням з конспекту). Потрібно бути здатним «з льоту» гарно виконати будь-яке завдання, що передбачається програмою для учня-відмінника старшої ланки.

До речі, саме ця риса (продуктивне навчання) плюс предметна кваліфікація вчителів щонайперше впала в очі у ході контрактної роботи в академічних ліцеях Алжиру. І саме про неї ніяк не вдавалося розповісти тодішньому радянському освітньому керівництву області під час літніх канікул – поточні телефонні дзвінки посадовцю весь час переривали розмову, а до того, щоб той все ж сказав: «Так-так, а ну продовж …» так і не доходило. Натомість щоразу звучало: «Добре, буде час – заходь». Лише, як у дещо такому форматі запрацював новостворений ліцей при університеті, ті посадовці стали водити туди своїх внуків і співати дифірамби особливостям технології продуктивного навчання старшокласників. Тільки ж в умовах наших 25-ти обов’язкових предметів те є великою різницею з тим, що «там» і не на нашу, тобто наших випускників, користь.

Вже не кажучи про вільне і грамотне володіння вчителем державною мовою, хай би який предмет він не вів. А цього не буває без того, щоб читати тією мовою багато додаткової літератури та активно нею спілкуватися у позаурочний час.

А тим більше не кажучи про несумісність вчителя і практики академічної недоброчесності та поблажливого ставлення до учнівського списування, бо з останнім спрацьовує не наполегливість, а лінь як учнівська, так і самих вчителів.

Ну і щодо влади, то кожну владну команду, за якою стоїть пряма сумісність з практикою набору на вчительські спеціальності тих, у кого бали ЗНО на рівні «плінтуса» та тримання вчителя-початківця на окладі меншому за заробітки касира чи таксиста потрібно «гнати у шию» доки не постане влада дійсно народно-ціннісного спрямування, що «там» давно є як «двічі два – чотири».

Звісно, що мова про мільйони громадян, а не про окремі «цікаві» виключення із загальної правди як нашого, так і тамтешнього суспільного життя.

Володимир Бєлий

Теги:
Читайте також:

"ВООЗ: закривати школи на час пандемії - малоефективно"

"Чи законно направляти вчителів на дистанційне підвищення кваліфікації під час відпустки?"

"Конкурс для вчителів “Кращий гендерночутливий STEM-урок онлайн”"

Коментарі {0}

Чтобы оставить свой комментарий, необходимо зарегистрироваться.

Опитування
Як ви оцінюєте роботу Шкарлета С.М.
Інші новини