Чи варто батькам робити домашнє завдання з дитиною?

Навчальний процес передбачає самостійне виконання завдань вдома. Однак у більшості дітей така вимога викликає невдоволення, оскільки займає багато часу та вимагає частину вільного часу витрачати на навчання. До того ж деякі завдання можуть бути занадто складними та незрозумілими, що потребує участі батьків. В яких випадках батькам слід допомагати дитині робити домашнє завдання, та як правильно організувати робочий процес для швидкого та ефективного навчання вдома, розповідають на порталі «УП. Життя».

Реформа Нової української школи передбачає, що першокласникам домашнє завдання не задається. Учні 2-го класу мають витрачати на вирішення задач вдома не більше 45 хвилин, 3-го – 1 година 10 хвилин, 4-го – 1,5 години, 5-6-го – 2,5 години, 7-9-го – 3 години, 10-12-го – 4 години. В будь-якому випадку тривалість виконання домашнього завдання визначається індивідуально, та залежить від віку, темпераменту, рівня успішності дитини.

Більшість батьків турбує питання, чи слід робити з дитиною домашнє завдання? Психологиня Світлана Ройз в цьому випадку радить спершу відповісти собі на питання: «Для чого?». Відповіді можуть бути різні:

• щоб пришвидшити процес,
• щоб дитина не наробила помилок,
• щоб дитина була під контролем,
• щоб підтримати дитину,
• це єдина можливість провести з дитиною час.

Психологиня називає наслідки такої мотивації:

• Якщо батьки перевіряють, чи зробить дитина помилку, то чи буде у дитини можливість потім навчитися ці помилки перевіряти і виправляти?
• Якщо батьки роблять домашнє завдання з дитиною, щоб вона не отримала погану оцінку, то у дитини не виробиться відповідальність за вчинене. Тобто, вчитися – це не його відповідальність, а відповідальність, поділена з батьками.
• Якщо батьки контролюють дитину, то цей контроль буде супроводжуватися у всіх діях. Те, що в нас відбувається в одній сфері, часто розповсюджується на інші. Так батьки будуть контролювати дитину до 10 чи 11 класу.

Вона зауважує, що коли батьки роблять домашнє завдання з дитиною, вони занадто переживають через помилки, яких допускаються діти, перетворюючись в цей час у контролерів. В такі моменти поряд з ними дитині може бути небезпечно, оскільки батьки можуть вийти зі стану безумовного сприйняття.

Світлана Ройз переконливо рекомендує привчати дітей самостійно виконувати домашнє завдання. В цей час батьки можуть перебувати поруч і деколи підказувати. В разі необхідності відповідати на питання дитини. Якщо дитина може впоратися сама, слід супроводжувати, та не давати відповідей. Дитина повинна мати можливість виконувати роботу самостійно, водночас вона має розуміти, що батьки поруч, та на них можна покластися.

Дитину слід привчати виконувати домашнє завдання самостійно з молодших класів, в іншому випадку у старшій школі важче очікувати від неї, що вона працюватиме самостійно. Батьки мають лише спостерігати за процесом, а не самі його виконувати, та в разі необхідності бути готовими відповісти на питання дитини.

Психологиня надає поради, як правильно організувати робочий процес вдома для ефективного навчання:

• перед виконанням домашнього завдання дитина має відпочити;
• виконувати домашню роботу слід в одному і тому ж місці;
• робоче місце має бути зручним та добре освітленим. Ноги дитини повинні стояти на підлозі або на підставці, оскільки без відчуття опори їй важко буде сконцентруватися.
• після виконання домашнього завдання дитину має чекати щось хороше, що мотивуватиме до навчання;
• виконання домашнього завдання слід розділити на етапи. Спочатку обираються складні задачі, а потім легші. В той самий час, дітям, які довго зосереджуються, краще починати з легких завдань, поступово збільшуючи складність.

Якщо дитина відмовляється сама виконувати домашнє завдання, в неї може бути відсутня мотивація. В цьому разі завданням вчителя та батьків знаходити аргументи аби зацікавити предметом.