Бюджет 2023: які зміни відбудуться в українській освіті через скорочення фінансування

Порівняно з 2022 роком, фінансування освіти скоротили на 17%, відтак на вищу освіту держава витратить 18,4 млрд грн – замість 22,7 млрд грн, як було в цьому році.

Про це свідчать дані у пояснювальній записці до проєкту закону України “Про державний бюджет України на 2023 рік” та порівняльний аналіз від народної депутатки України та першої заступниці Міністра освіти і науки України у 2014–2016 роках Інни Совсун, повідомляють Букви

Відтак, фонд стипендій  у 2023 році скоротиться з 5,1 до 4,2 млрд грн. Це можна пояснити зменшенням кількості вступників через повномасштабну війну. Те саме стосується видатків на фахову передвищу освіту, коледжів, – на них запланували 4 млрд грн порівняно з 5 млрд грн, виділеними минулого року.

Крім того, у бюджеті з’явилося й пара нових виплат – 1 млрд грн на шкільні автобуси та 1,5 млрд грн – на створення безпечного середовища у закладах освіти – це, наприклад, укриття.

Інна Совсун пояснила, що обсяг освітньої субвенції на 2023 рік складе 87,5 млрд грн. Це кошти, які держава дає на місця на зарплати вчителям. До цієї суми додаються гроші місцевих бюджетів, яких під час воєнного стану більше не стало. І разом виходить те, що кожна вчителька та вчитель отримує за свою роботу щомісяця.

Народна депутатка зауважила, що можна було б припустити, що видатків стане менше – хтось  з дітей і вчителів виїхав за кордон, хтось з педагогів змінив роботу, хтось опинився в окупації, а отже зарплат треба платити менше. Однак, за даними МОН, на початок навчального року за кордоном перебуває 500 тис. дітей, а 3,9 млн – навчатимуться в Україні. Скільки з цих 500 тис. будуть дистанційно вчитися в українських школах – невідомо, але можна припустити, що таких дітей буде немало.

За словами Інни Совсун, за кордоном лишилося 16,5 тис. з понад 400 тис. вчителів, що працювали у школах на початок повномасштабного вторгнення. Відповідно до законодавства, вони мають право продовжувати працювати дистанційно, а якщо не мають можливості – їм повинні оформити простій, але не звільнити.

Крім того, відповідно до законодавства, Україна виплачує заробітну плату всім педагогам, які опинилися в окупації. Звісно, крім тих, хто співпрацює з окупантами та викладає за pociйськими програмами.

“Цього року маємо 30% інфляцію, на кінець 2023 року прогнозують 69%, порівняно з початком 2022. А отже від і так не надто великої зарплати вчителів залишиться небагато”, – зазначила народна депутатка України.

Також Інна Совсун нагадала про реформу системи нарахування зарплат вчителям. На її думку, ця система  родом з CPCP і тому створює неправильні стимули, а головне – робить вчителів страшенно вразливими – як перед їхнім безпосереднім керівництвом, так і перед кризовими ситуаціями загалом.

Крім того, у проєкті держбюджету відсутнє фінансування Нової української школи. Цьогоріч її забрали у резервний фонд бюджету, тож 5 класи, що мали навчатися за реформованою системою НУШ, увійшли в навчальний рік без системного навчання вчителів та без обладнання.

Також удвічі зменшили фінансування на Український центр оцінювання якості освіти.Саме ця установа серед іншого займається ЗНО.

На додаток програму “Загальнодержавні витрати у сфері освіти”, з якої фінансуються підручники, також скоротили з 1,5 млрд грн до 813 млн грн.

“Якість освіти зараз на часі як ніколи раніше. Якщо уряд не візьметься за голову і не поверне на рейки шкільну реформу, якщо не знайде, як розв’язати проблему вчительських зарплат, якщо не профінансує Український центр оцінювання якості освіти – сотні тисяч дітей, які зараз за кордоном, не повернуться”, – підсумувала Інна Совсун.