Аналіз реформи НУШ

У Міністерстві освіти і науки провели моніторинг реформи Нової української школи з метою оцінки її ефективності. Про це стало відомо від заступниці міністра освіти і науки Любомири Мандзій

В досліджені взяли участь 150 шкіл, серед яких 25 пілотних закладів, 30 – спеціалізованих та 95 – загальноосвітніх. Моніторинг полягав у аналізі організації навчального процесу в класах, опитувані вчителів, учнів та батьків.

Головною метою Нової української школи є створення безпечного та дружнього освітнього середовища. Результати дослідження говорять про те, що конфліктних ситуацій стало менше, але позитивних та мотиваційних засад все ж бракує. Третя частина опитаних учнів зазначила, що рідко отримують схвалення від педагога за успіхи у навчанні.

Навчальний процес у школярів НУШ походить по-іншому. На уроці більше часу вони працюють в парах або групах, що надає їм змогу бути автономними, самостійно ухвалювати рішення, розв’язувати конфліктні ситуації без залучення вчителя. Це позитивно впливає на розвиток спілкування та самостійність. Але експерти наголошують на необхідності збільшення часу на індивідуальне навчання, оскільки переважає загально класна форма організації освітнього процесу, якою керує педагог. Він вказує учням, що роботи, замість того, що більше співпрацювати з ними.

Результати дослідження відображають високий рівень опанування учнями наскрізних вмінь. Проте помітна різниця у співпраці, вмінні приймати рішення, розв’язувати проблеми, обгрунтовувати власну думку.

Також стало відомо, що креативність навчального процесу залежить від самого предмету. При викладанні точних предметів викладачі застосовують класичну модель з використання підручників та зошитів. На уроках в пілотних школах бракує використання дидактичних ігор та дослідницької активності. Водночас для вивчення української мови вчителі вдаються до цікавих ідей із застосуванням навчальної інформації з різних джерел, приведенням прикладів з власного життя, розгляду життєвих ситуацій.  

Результати дослідження говорять про те, що учні пілотних шкіл, які здобувають знання за новими державними стандартами, віддають перевагу інформатиці, як улюбленому предмету, в той час, коли їх однолітки обирають математику. Також слід зазначити, що дітям не подобається обговорювати щось з однолітками та вчителем у класі, що свідчить про вікові особливості або вказує на те, що дискусії, організовані таким чином, не зацікавлюють дітей.

Наскільки підтримують нововведення в навчальному процесі батьки? Більшість дорослих схвалює нові форми роботи, зазначаючи якість зворотного зв’язку. Деякі батьки не розуміють критерії оцінювання знань дітей, що мають більш детально пояснювати вчителі.

Результати дослідження також свідчать, що незначна частина батьків розуміє концепцію НУШ.  Переважна більшість вважає, що дитина повинна отримувати конкретні знання про поняття та факти, і не ставити під сумнів те, що говорить вчитель. Оскільки дорослі не цікавляться стосунками власної дитини з однолітками та вчителями. Розмови про школу обмежуються питанням про домашнє завдання.

На питання, щоб хотіли бачити батьки в НУШ, сім’ї, які проживають у великих містах пропонують давати більше завдань на формування м’яких навичок. У родинах, в яких діти вчаться в селищних школах, наголошують про відсутність нормального якісного освітнього середовища та пристойного шкільного побуту. Усі схиляються до думки, що слід посилювати зв’язок між шкільними предметами та життєвими потребами дітей як майбутніх громадян.

Восени 2021 року планується другий етап моніторингу НУШ, який буде проводитися серед учнів, що завершили перший цикл навчання за новим державним стандартом.