Пошук по сайту

"Освіта - це про освітній процес" - Володимир Бєлий

Освіта в Україні

Блоги

ОСВІТА – ЦЕ ПРО ОСВІТНІЙ ПРОЦЕС

За свої 44 роки педагогічного стажу мав з них лише шість у форматі «чистого» вчителя, з яких три – в алжирських ліцеях. Всі інші – це поєднання з адміністративними посадами. А останні п’ятнадцять років з паралельним запрошенням від зовнішніх агенцій до участі у роботі різних експертних груп чи виїздів на публічні виступи для колег з інших регіонів.

За всього цього я не пропустив жодного свого учительського уроку: або перенесення до події, або після неї. Навіть, коли працював завідуючим Херсонським міським відділом освіти.

ПРИОСВІТНЄ

Отримуйте актуальні новини освіти

Натомість у нас досі попри появу законодавчої норми про недопустимість заміни уроків на позаурочні заходи продовжує панувати «порядок», за якого завжди знайдеться привід на щось більш важливе ніж предметні заняття згідно розкладу.

Ситуація дуже схожа на таку, за якої суто освітнє поступається у своїй значимості приосвітньому.

До речі, до останнього відноситься не лише матеріально-технічний чи методичний/методологічний супровід, а й все, що називають управлінським менеджментом.

За виникнення бажання висунути заперечення щодо останнього варто звернути увагу на сутність управління у сегментах, які фінансуються з комунального/державного бюджету.

У них все має здійснюватися не як «фестиваль творчих вигадок» місцевих/відомчих «лідерів», а згідно єдиних державних «протоколів», якщо мовою медичних працівників. Це з розряду питань національної безпеки держави.

Освітянська творчість – це не про довільне трактування положень освітніх нормативів та стандартів під себе «любих», а про інноваційні методи/підходи у роботі практикуючих педагогів задля досягнення чи перевершення нормативів тих стандартів.

Тому не варто чекати на успішну реформу освіти, якщо держуправління не постане у вигляді інституційного механізму, що чітко відділятиме гроші/зусилля, які для освіти (освітнього процесу) від всіх охочих заробити/підробити на освіті з коштів комунального/державного бюджету.

Ось один з прикладів чергової нової «ікони», у якій так зацікавлені дотичні до освіти структури, зокрема комерційні.

Мова про чи не повальний екзальтований акцент на гіпотетично неймовірні перспективи, що очікують шкільну освіту від переведення її у формат STEAM-освіти. Якось навіть випало почути з вуст одного провідного спеціаліста ІППО, що тепер не компетентісний підхід є головною «фішкою» шкільної освіти, а нею стане STEAM-освіта.

За розголосом про надзвичайну навчальну ефективність експериментальних ІТ-засобів навчання спільнота має якби і забути, що у межах фізіологічних норм навантаження учнів освітнім процесом, заняття такого типу не можуть бути основним його змістом, бо відтак більшість школярів залишиться недовченими навіть елементарним АБСТРАКТНИМ науковим поняттям. Як і замовчується те, що такого як ніде у світі і не має, і не планується.

Не можна ж так низько падати, щоб формати придатні для гурткової/факультативної роботи розглядати на рівні управлінських відомчих структур як чи не альтернативу до освітньої діяльності за предметно-тижневим розкладом занять закладів всієї країни. Це якщо дійсно бути менеджером для народної освіти, а не тіньовим агентом представництв, що збираються у черговий раз на ній заробити.

АКЦЕНТИ

Головним у навчанні вмінню абстрактного мислення як були логос, образ та цифра, так вони ними й лишатимуться, а різні види навчально-практичного його супроводу як були супроводом, так лише ним і мають лишатися.

Звісно, що без системних занять з аплікацій розумово-аналітичної навченості учнів на основі пізнання теоретичних основ наук та культури, не буває справжньої освіченості, але лише одними окремо-локальними пошуками ситуативно необхідної для складання STEAM-освітнього «конструкта» теорії її тим більше не буде. Хіба що як професійно-технічна її ескізна версія.

Перенесення акценту (ми пам’ятаймо про особливості шкільного віку) з навчання абстрактним поняттям/законам на занурення учнів у навколишню дійсність як таку – це не про науково-культурну освіту підростаючого покоління, а про звужену до навчання самообслуговуванню (у сенсі колишніх радянських уроків праці та обов’язкових годин суспільно-корисної праці) її псевдокопію.

Отримуйте актуальні новини освіти

Звісно, що не мова про гідне матеріально-технічне забезпечення освітнього простору сучасної школи у повній відповідності до держстандартів освітніх програм, для чого немає кращого інституційного документа ніж загальнонаціональний освітній курикулум. Про що останнім часом у МОН припинили навіть згадувати. Думаєте, що випадковість?

Володимир Бєлий

Теги:
Читайте також:

"Віктор Ляшко: учні 5-9 класів 10 годин на добу проводять в сидячому положенні"

""Як я «винайшла велосипед» або про навчання молодших школярів у Канаді" - Олександра Журавльова"

"Вчителям пропонують підвищити кваліфікацію з цифрової грамотності"

Місце в рейтингу новин: 3398 місце
Рейтинг 0 из 5 на основе 0 оцінок
Коментарі {0}

Чтобы оставить свой комментарий, необходимо зарегистрироваться.

Опитування
Як ви оцінюєте роботу Шкарлета С.М.
Інші новини