Як правильно говорити дитині «не можна»: поради Дмитра Карпачова

Правильне виховання дитини є запорукою її успішного та щасливого життя. При цьому батьки мають бути послідовними в обмеженнях, переконаннях та діях. У вихованні обов’язково мають бути заборони, які вкрай вадливі для формування сильної та психологічно стійкої особистості. Як правильно казати дитині «не можна» надає поради український експерт з дитячої психології та розвитку особистості Дмитро Карпачов.

Він наголошує, що обмеження мають допомагати батькам, а не шкодити.

Експерт пропонує 7 основних правил, як сказати дитині «не можна»:

• Не можна" означає неприпустимі та небезпечні для життя речі.
• По можливості замінюйте слово "не можна" на "небезпечно".
• "Не можна" має бути небагато, інакше воно знеціниться і дитина перестане його чути.
• "Не можна" має на увазі конкретні наслідки, якщо дитина порушить заборону.
• Разом з "не можна" – що і коли можна. Пропонуйте альтернативу: "Це не можна, але це можна".
• Якщо ситуація дозволяє, заміняйте "не можна" поясненнями. Наприклад: "Дай мені руку, ми разом перейдемо дорогу. Дитині одному переходити дорогу небезпечно".
• "Не можна" означає не можна.