UA Рус

Про особливості вступної кампанії 2023 - Олег Шаров

03 лютого 2023 1302 Друк
Про особливості вступної кампанії 2023 - Олег Шаров

Як триває підготовка до вступної кампанії 2023 року, які нові правила треба знати майбутнім абітурієнтам ‒ в ефірі радіо "Культура" журналістка Олена Гусейнова розпитала Олега Шарова, генерального директора директорату фахової передвищої та вищої освіти МОН.

Про ЗНО як успішну реформу

Олег Шаров нагадав, що зовнішнє незалежне оцінювання було впроваджене у 2007-2008 роках. На його думку, це одна з найбільш успішних та оцінених суспільством освітніх реформ за період незалежності України. "Вона вирішила велику і, здавалося б, нерозв’язну проблему ‒ проблему недовіри громадян України до системи вступу до закладів вищої освіти. Після впровадження ЗНО з недовірою стало менше проблем, ця система поступово розвивається, вдосконалюється, адаптується до наших нових реалій. Соціологічні дослідження засвідчують, що будь-яка альтернатива ЗНО сприймається суспільством навіть певною мірою агресивно".

Підпишіться на email розсилку!

Про головні виклики вступної кампанії 2022 року

"Головний виклик ‒ війна. Коли у другій половині березня відновився освітній процес, то відновилася й підготовка до вступної кампанії. Були напрацьовані схеми та механізми того, як може бути адаптоване зовнішнє незалежне оцінювання до умов війни, і на межі березня-квітня вже на політичному рівні була схвалена відповідна модель роботи, яка до початку травня була оформлена в нормативно-правових актах та реалізована. Завдяки цьому ми провели ЗНО в дещо зміненому форматі. Вперше ми його проводили не лише в Україні, а й за кордоном. Це дозволило нам не втратити переважної більшості випускників, які з батьками виїхали за кордон на початку навали. Навесні вони могли скласти там мультипредметний тест і вступити до закладів вищої освіти. Тому у 2022 році серйозних змін у складі студентів вищої школи в цілому не відбулося. Є інша проблема ‒ деякі з цих студентів навчаються тільки онлайн, постійно перебуваючи за кордоном".

Про різницю між НМТ та ЗНО

На думку Олега Шарова, різниця невелика. Національний мультипредметний тест запровадили як формат зовнішнього незалежного оцінювання. "ЗНО вимагало від кожного його учасника приходити в пункти тестування упродовж кількох днів ‒ окремо на кожний предмет. У 2022 році було зрозуміло, що пересування по країні не є безпечним для молоді, до того ж, крім логістичної, виникає економічна проблема. Тому ухвалили ключове рішення ‒ людина має приїхати в пункт тестування один раз, в один день. Тривалість тестування ‒ 120 хвилин. У 2023 році ми наважуємось на 180 хвилин", ‒ зазначив експерт.

"Україна за останні роки зробила серйозний стрибок у цифрові технології. Тому коли постало завдання провести НМТ онлайн, то фахівці сказали, що можна за декілька місяців підготувати відповідне програмне забезпечення з використанням наявного світового досвіду та новітніх розробок. Виявилося, що навіть найкращі світові системи важко сприймають, коли 10 тисяч осіб одночасно входять у систему електронного тестування. Тому довелось застосовувати дуже нестандартні технічні рішення. Вони знайшлися, і за три місяці система була готова. Велика подяка і розробникам, і нашим міжнародним партнерам, які це профінансували", ‒ констатував Олег Шаров.

Про абітурієнтів із тимчасово окупованих територій

"Ця історія триває з 2014 року. Спершу транспорт ходив безперешкодно, потім з’явилися КПП в’їзду-виїзду, далі кожен окремо заклад освіти намагався вирішувати цю проблему, а з 2016 року з’явилася державна політика з цього питання. При вишах були створені освітні центри "Донбас-Україна" та "Крим-Україна", які сприяли тому, що випускники закладів середньої освіти з окупованих територій могли вступити до вищих навчальних закладів України. У цих освітніх центрах можна було оформити відповідні документи і складати вступні іспити, причому можна було це робити не у форматі ЗНО, якщо дитина обрала вже один конкретний виш. Починаючи з 2017 року ми мали збільшення кількості вступників ‒ 10-40 відсотків на рік. Окупанти протидіяли цьому, забороняли проїзд через КПП під час проведення вступної кампанії, інколи переслідували батьків. Тому ми зробили інформацію про цих дітей в електронній базі даних зашифрованою, тобто не можна було вирахувати, про кого йдеться. Це була планомірна робота, в якій по Донбасу ми виходили на щось більш-менш серйозне, на відміну від ситуації по Криму. У 2022 році все обвалилось. В умовах війни ступінь заляканості громадян на тимчасово окупованих територіях дуже високий, і рівень антиукраїнської істерії та настроїв, що насаджує російська пропаганда, такий, що навіть якщо дитина хоче навчатися в українському виші, батьки повинні зважувати всі можливі наслідки для всієї родини під час війни. Тому що переслідування за законами мирного часу ‒ це одна річ, а за законами воєнного часу ‒ зовсім інша. Тим не менш є студенти, які склали тест і навчаються. Звісно, їх менше, ніж у 2021 році".

Що таке прогностична валідність і чому вона найвища для предметів українська мова і математика

"Прогностична валідність у даному випадку ‒ це прогноз того, наскільки вступні випробування моделюють процес подальшого навчання здобувачів вищої освіти. Вступна кампанія має головну мету ‒ сформувати той контингент здобувачів вищої освіти, які зможуть успішно її здобути. Для того щоб сформувати такий контингент, найкраще допомагають українська мова і математика, відповідно до неодноразових досліджень. Саме тому ці два предмети є необхідними для формування конкурсного балу вступників і саме тому вони визначені як обов’язкові.

Насправді перевіряється математика за шкільний курс на рівні стандарту, а не на профільному рівні. Якщо людина не засвоює шкільну математику на рівні стандарту, то я не впевнений, що їй місце в будь-якому закладі вищої освіти незалежно від спеціальності. З тієї простої причини, що коли вона не засвоїла стандартний курс математики, то навряд чи в неї сформувалося системне мислення. Шкільна математика відверто спрямована на формування системного мислення школярів. Зрозуміло, що балів може бути більше або менше, але якщо їх немає зовсім, то ми вважаємо, що системне мислення не сформоване".

Як рахуються бали?

"Для кожної спеціальності буде встановлено наказом МОН відповідні коефіцієнти. Звісно, для гуманітарних спеціальностей вага математики буде найменшою, але вона буде більше нуля. Вага ж гуманітарних предметів буде найбільшою. Це нормально, тому що ми ведемо відбір людей, які будуть займатися гуманітарними науками. Але вони повинні мати системне мислення, тож певний бал з математики у них повинен бути. Це звичайний загальносвітовий підхід, нічого нового й оригінального. Я не думаю, що таким чином ми принижуємо чиїсь шанси чи можливості. Грубо кажучи, історія нас вчить критичному мисленню, математика ‒ системному мисленню, а українська мова вчить свої думки викласти такими словами, щоб нас зрозуміли. Є така річ, як кореляція між результатами навчання. Якщо людина добре знає іноземну мову, то це висока кореляція з її знанням історії. Завдяки цим кореляціям можна отримати непогані результати".

З мультипредметного тесту прибрали предмет, навколо якого ми сьогодні, під час війни, гуртуємось ‒ історію України. У підручнику історії є точки, які сьогодні дуже гостро озиваються. Тож історія України ‒ це не просто предмет і не просто знання. Сьогодні це якась більша річ, що пов’язана з нашою суб’єктністю та ідентичністю. І коли громадянське суспільство не знаходить цього предмета в переліку обов’язкових для тестування, то реагує ще більш емоційно...

"Хочу нагадати, що до 2022 року історія не була обов’язковим предметом. У 2022 році МОН встановило історію України як обов’язковий предмет. І в усіх моделях тесту, які пропонувались на 2023 рік, історія України була обов’язковою. Сьогоднішній статус історії як одного з вибіркових предметів ‒ це певний компроміс з результатами соцопитування, проведеного народними депутатами. Ми вважаємо, що це нехай не найкращий, але в принципі допустимий компроміс".

Чи багато абітурієнтів виберуть історію України на мультипредметному іспиті?

"Багато. Тому що до неї як до обов’язкової готувалися всі, багато хто на неї зорієнтований. Я переконаний, що серед вибіркових предметів історія буде найбільш популярною. Це підтверджують і нові телеграм-опитування, проведені народними депутатами".

Як змінилися цілі та інтереси випускників

"Думаю, ми це побачимо в наступній кампанії 2023 року. Тому що станом на лютий 2022 року переважна більшість випускників вже встановили свої пріоритети, і відсотків 80 випускників опинилися в тих закладах, які вони для себе визначили до початку повномасштабного вторгнення. Вплив війни на вибір не мав масового характеру. У 2023 році ми очікуємо, що вплив війни буде значно більший ‒ і за сіткою спеціальностей, і за закладами освіти та регіонами навчання. Гадаю, десь у жовтні це буде дуже цікава розмова про те, які відбулися зрушення в структурі контингенту вступників до вишів у 2023 році порівняно з 2022-м.

Ми більше хвилюємося за тих одинадцятикласників, які зараз перебувають за кордоном, тому що з ними системно працюють заклади освіти інших країн, в яких сьогодні немає війни і які приваблюють вступників своїми пропозиціями. Насправді в європейських країнах ведеться системна робота з нашими юнаками і дівчатами, і ми підозрюємо, що відсоток тих, хто вступить до вищих навчальних закладів в Україні, буде нижчий, ніж минулого року".

Про результати набору 2022 року до військових вишів

"Це сфера, де від кількісних характеристик я хотів би ухилитися, це компетенція Міністерства оборони. Мій колега з Міноборони на запитання, чи задоволені ви результатом набору абітурієнтів, відповів так: так, задоволені, ми вирішили поставлені завдання. Коли юнак чи дівчина обирають військовий виш у мирний час ‒ це одна тема, а коли це відбуваються у час війни ‒ це абсолютно інша тема, інший вибір, інша відповідальність та оцінка наслідків. Тому МОН з максимальною повагою ставиться до такого вибору, ми намагаємось, щоб мілітарні заклади мали найкращі умови, для того щоб сформувати свій контингент здобувачів освіти. Безперечно, для держави вони сьогодні в пріоритеті".

Опубліковано:
Освітній портал
Редакція сайту не є автором статті, тому всі його джерела належать автору самої статті
0.0
Актуальність і новизна:
Подача і оформлення матеріалу:


Вам також може сподобатись

Показати більше

Нещодавні матеріали бібліотекки

Показати більше

Підпишіться на email розсилку!

Отримуйте тільки свіжу і цікаву інформацію про новини освіти в Україні та за кордоном

Новина додадана до збережених

Перейти до кабінету
x
x
Статус користувача