Цінність позашкільної освіти

Позашкільна освіта сприяє повноцінному розвитку здібностей та талантів дитини, формуванню вмінь та навичок, що будуть корисними у житті дитини, при виборі майбутньої професії і напрямку діяльності.

Позашкільна освіта дозволяє дитині проводити вільний час за заняттям корисною справою, що відвертає дитину від постійного проведення часу в гаджетах, сприяє соціалізації, зменшує підліткову злочинність. В службі освітнього омбудсмена дослідили головні проблеми позашкільної освіти в Україні та запропонували нові формати роботи.

Відповідно до ЗУ «Про освіту», позашкільну освіту можна здобувати одночасно з дошкільною, шкільною, професійною (професійно-технічною), фаховою передвищою, зокрема:

в закладах:

• позашкільної освіти різних типів, форм власності та підпорядкування;
• загальної середньої освіти, навчально-виробничих комбінатах,  професійної (професійно-технічної) та фахової передвищої освіти, гуртках, секціях, клубах, об’єднаннях, які працюють на базі цих закладів,

 а також у: 

• громадських об’єднаннях, фондах, асоціаціях, підприємствах, установах, організаціях та інших юридичних і фізичних осіб;
• культурно-освітніх, фізкультурно-оздоровчих, спортивних та інших закладах і установах.

Заклади позашкільної освіти можуть бути державними, комунальними та приватними. Державні заклади позашкільної освіти утворюються центральними органами виконавчої влади та фінансуються за кошти державного бюджету.

Інші заклади позашкільної освіти утворюються органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями, зокрема релігійними організаціями, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законодавством порядку, іншими юридичними й фізичними особами, за наявності необхідної матеріально-технічної та науково-методичної бази, педагогічних та інших працівників. Докладна статистика у наступному розділі. 

Фінансування позашкільної освіти здійснюється за кошти засновника, місцевих бюджетів, батьків, з інших джерел, не заборонених законодавством  

Головні проблеми позашкільної освіти:

• неналежне фінансування сфери (відсутність фінансів на утримання закладів, задоволення потреб гуртків, секцій, об’єднань, низькі заробітні плати педагогів, недостатнє забезпечення необхідною технікою та обладнанням);
• зменшення кількості закладів позашкільної освіти, зупинення та призупинення освітнього процесу;
• недостатня комунікація можливостей та пропозицій щодо позашкільної освіти (якісна комунікація між закладами позашкільної освіти та батьками популяризує сферу, формує довіру до закладів, установ, гуртків позашкільної освіти та підтримку цієї сфери освіти й, найголовніше – відкриває нові можливості особистого розвитку для дітей);
• зменшення кількості вихованців закладів позашкільної освіти, що пов’язано з небезпекою освітнього процесу в офлайн-форматі, виїздом за кордоном тощо;
• скорочення педагогічних працівників, старіння кадрового забезпечення;
• відсутність посади практичного психолога в частині закладів позашкільної освіти;
• нерівний доступ до позашкільної освіти;
• відсутність укриттів в закладах освіти;
• застарілий підхід до позашкільної освіти;
• відсутність належної державної підтримки освітньої програми «Позашкільна освіта».

Нові підходи та напрями роботи позашкільної освіти

Стрімкий розвиток технологій, соціальних мереж, поява на ринку праці нових напрямків діяльності,  зміна світогляду дітей та молоді, спонукають шукати нові підходи та напрями роботи позашкільної освіти.

Щоб задовольнити сучасні інтереси та потреби вихованців, учнів потрібно відкривати гуртки та секції за новими напрямами. Це, зокрема, напрями STEM-освіти, тобто у сфері комп’ютерних, технічних, природничих наук, інженерії. Наприклад, гуртки з робототехніки, конструювання дронів та управління ними, 3D-моделювання, навичок роботи зі штучним інтелектом, кібербезпеки.

В позашкільній освіті потрібно створювати гуртки, класи, де діти з ООП будуть навчатися разом з іншими дітьми, соціалізуватися, а діти без таких потреб – навчатися бути толерантними.

Як практичний формат роботи з вихованцями можна застосовувати проєктну діяльність, що сприятиме розвитку креативності, критичного мислення дітей, соціалізації, вихованню навичок колективної роботи й відповідальності.

Заклади позашкільної освіти можуть впроваджувати заходи для компенсації освітніх втрат. Це можуть бути додаткові заняття, створення спеціальних програм у закладах позашкільної освіти, щоб компенсувати втрачені знання у формі гри, подкастів, проєктів, гуртків при школі.

Якісна взаємодія закладів освіти, установ та організацій позашкільної освіти з батьками популяризує позашкільну освіту, формує довіру до закладів. Ефективними інструментами для популяризації можливостей у позашкільній освіті можуть бути інформування на сайтах закладів освіти, на сайтах засновників, у соціальних мережах закладів,  реклама закладу у школах, зокрема через буклети, презентації від педагогів позашкільної освіти – представників гуртків, закладів позашкільної освіти, об’єднань тощо. Відсутність якісної комунікації перешкоджає формуванню ефективної мережі системи позашкільної освіти та залучення дітей до гуртків і  секцій.

Пропозиції змін у сфері позашкільної освіти

У службі освітнього омбудсмена підтримують пропозиції, викладені у Концепції позашкільної освіти в умовах воєнного стану, зокрема:

• удосконалення нормативно-правової бази у сфері позашкільної освіти в умовах воєнного стану;
• посилення державної та регіональної підтримки позашкільної освіти, забезпечення права на позашкільну освіту як основи утвердження української національної та громадянської ідентичності, формування оборонної свідомості;
• заборона закриття, перепрофілювання, злиття закладів позашкільної освіти;
• забезпечення рівного доступу до позашкільної освіти, збільшення охоплення позашкільною освітою не менше 50-60% від загальної кількості дітей дошкільного та шкільного віку;
• оновлення й посилення кадрового забезпечення системи позашкільної освіти в умовах воєнного стану;
• оновлення змісту і методики освітнього процесу в закладах позашкільної освіти на засадах української національної та громадянської ідентичності;
• відновлення освітньої інфраструктури, зміцнення матеріально-технічної бази закладів позашкільної освіти в умовах воєнного стану.

Крім того, пропонується:

Органам центральної влади та органам місцевого самоврядування:

• виділити державну фінансову допомогу для облаштування укриттів закладів позашкільної освіти, також місцевим бюджетам виділити кошти та забезпечити облаштування укриттів закладів позашкільної освіти;
• розвивати конкурентоспроможність закладів позашкільної освіти;
• популяризувати заклади позашкільної освіти як суб’єкти підвищення кваліфікації;
• розробити чіткі критерії якості позашкільної освіти.

Органам місцевого самоврядування:

• розвивати взаємодію закладів шкільної та позашкільної освіти, зокрема в питаннях компенсації освітніх втрат, визнання результатів навчання окремих предметів тощо;
• організовувати  роботу гуртків, секцій у приміщеннях тих закладів освіти, які мають укриття, щоб діти могли займатися позашкільною освітою в очній формі.

Закладам системи позашкільної освіти:

• організовувати нові формати роботи: відкривати гуртки та секції зі STEM-освіти, здійснювати проєктну діяльність, організовувати компенсацію освітніх втрат, оновлювати свої сайти тощо;
• залучати до позашкільної освіти дітей з особливими освітніми потребами, зокрема через створення спільних класів, гуртків для навчання дітей з ООП разом з іншими дітьми.